Невимовна Краса Святих Прот. Ігор Ю. Куташ kutash@unicorne.org Діти Божі втрачають своє життя, але спасають свою душу Дуже на місці починати роздумування над життям Святого цитатою від того ж Угодника Божого, про котрого пишемо. Хоч як не намагався не міг знайти жодної цитати, яку б можна приписати Святому, якого Православна Церква поминає 3-го вересня (це - 21-го серпня за юліанським календарем): Св. Фадея, Апостола із Сімдесяти. Одна з причин для цього та, що велика частина християнської сім’ї твердить, що його ніколи не було на світі! Вона каже, що він і Св. Апостол Юда із Дванадцяти (19-го червня/2-го липня), про якого я писав раніше – одна і та сама особа. Це б була великою честю і важливим виправленням помилки, якщо б воно дійсно так було. Однак церковний історик Євсевій Кесарійський (275-339) відрізняє Св. Фадея із Сімдесяти від Апостола Юди, якого також називали Фадеєм (а то й Левієм), як писав, щоб відрізнити від іншого Юди з Дванадцяти – Юди Іскаріота, який зрадив Господа. Це ж не жодна честь - бути приписаним до тих, що не існують. Та з другої сторони, як пише Д-р Гарольд Бульс, визначний богослов лютеранський, якого день народження: 4-го січня (1920) співпадає з святкуванням Собору Святих Сімдесяти Апостолів (для тих, що святкують за юліанським календарем, це – 17-го січня на григоріянському): “Божі діти втрачають своє життя, але спасають свою душу”. Це – його роздумування над віршем від Євангелії Св. Матвія 16:25 (http://www.iclnet.org/pub/resources/text/wittenberg/bul/trin-01a.html). Тоді коли історики західних Церков відкидають достовірність будь якого списку імен цих Сімдесяти Святих Апостолів, яких згадує Євангелія від Св. Луки (10:1-20) без жодних імен, Православна Церква з повагою наполягає на подаванню їхніх імен у Церковному календарі і на традиційному цьому списку ім’я Св. Фадея займає восьме місце. Список приписують Св. Дорофею Тирському (приблизно 255-362), учителеві Євсевія, якого замучили по наказу Імператора Юліана Відступник у віці 107 літ! Навіть якщо ці два Отці Церкви праві а пізніші науковці помиляються все одно ця відмова СВ. Фадеєві відмінності від славного Св. Юди (Фадея) з Дванадцяти не справляє жодної трагедії з точки зору Царства Божого. Це б було просто черговою жертвою ради цього Царства. Божі діти не наполягають на тому, щоб їх пам’ятали ті, які проживають після них, а вже зокрема не за те, що вони були наче б то святими й досконалими, бо ж , як казав Ап. Павло вони себе вважають “першими між грішними” (I Тимофія 1:15). Вистарчає те, щоб про них пам’ятав Бог! Однак тому що ми впевнені в тому, що Господь пам’ятає про своїх а Церква – це Його невіста, православні не спішать “очищати” Церковний календар від тих, які може попали до нього через людську помилку. Навпаки у цьому випадку ми неначе воліємо помилятися (як здається мусіли б християни взагалі) по стороні милосердя радше ніж по стороні суворості, хоч ризикуємо цим, що нас уважатимуть надто традиційними та ненауковими. Як буває з тими, що знаходяться у Церковному календарі існує “Життіє” для Св. Фадея із Сімдесяти. У ньому читаємо, що він був єврейського походження та що народився в сирійському місті Едеса (сьогодні це Санлюрфа в Туреччині). Між іншим ім’я “Фадей” може бути згеленізованою формою імені “Юда”. Відвідувачі цього міста можуть побачити мечеть (побудована на місці колишнього християнського Храму), де колись мав би був народитися Св. Патріарх Авраам, духовний Батько християн, юдеїв, мусульман та багато інших. Це місто уважають старинним містом Ур з біблійного часу. У подвір’ю мечеті є ставочок із священними рибами згідно з переданням, що Німрод намагався був спалити тіло Авраама але Бог перетворив вогонь на воду а вуглики на рибу. Одного дня, коли Фадей прибув у Єрусалим на Свято він почув проповідь Св. Івана Предтечі, двоюрідного брата Ісуса. Коли той був охрестив його в ріці Йордані Фадей зупинився в Палестині. Пізніше він зустрів Спасителя і став Його учнем. Господь вибрав його бути одним з Сімдесяти Апостолів, яких вислав парами проповідувати в містах та місцях, яких мав намір провідати. Після Вознесення Господа на Небеса, Св. Фадей проповідував Євангелію в Сирії та Месопотамії. Він раніше був у рідній Едесі на проповіді і там навернув царя Авгара, народ та язичницьких жреців до Христа. Його проповідь супроводжувалась багатьма чудами (про яких Авгар написав асирійському імператорові Нерсесові). Євсевій пише, що Цар Авгар послав був посланця до Самого Господа Ісуса прохаючи вздоровлення якоїсь недуги. Господь відповів листом, якого продиктував як також рушником, на якому відбив образ Свого Обличчя – це стало джерелом звісної Нерукотворної Ікони Святого Обличчя. Євсевій передав ці листи у своїй історії (однак не згадує про рушник) і колись вони й читались у церковних відправах. Св. Фадей посвятив Священиків для Едеси і розбудовував Церкву в тому місті. Його в цьому підтримував, як пишуть деякі Життія, інший Фадей, Юда Брат Господній. Коли Цар Авгар бажав винагородити Св. Фадея цінними дарунками то той відмовився і пішов проповідувати в інші міста навертаючи багатьох язичників на Віру Христову. Він також пішов у місто Бейрут, щоб там проповідувати і заснувати Церкву. У цьому ж місті він і упокоївся в Бозі у році 44-му. (Місце його упокоєння – Бейрут за слов’янською Мінеєю, а інші джерела кажуть, що він таки впокоївся в Едесі. Згідно давнього вірменського передання Св. Фадеєві після різних мук зняли голову 21-го грудня в регіоні Артаз у році 50-му). За молитвами Св. Фадея подай нам Господи ласку трудитися віддано для Твого Царства в нашому щоденному житті та бути терпеливими та радісними коли не признають наші зусилля – бо ж тоді ми їх дійсно чинимо для Господа, а не для того, щоб наш вшановували та звеличували. [ Home ] [ Articles ] [ Prayer ] [ Saints ] [ Theophilus ] [ Q & A ] [About Us] [
|
||||||||||