The Beauty of the Saints

Very Reverend Ihor Kutash kutash@unicorne.org

СВЯТИЙ В’ЯЧЕСЛАВ, КНЯЗЬ ЧЕСЬКИЙ

«Дивись на мої сліди, добрий мій слуго, хоробро ступай по них.»

На 10-го жовтня за григоріанським календарем (це - 28-го вересня за юліанським), ми святкуємо пам'ять Святого, особливо відомого завдяки популярній англійській колядці, що носить його ім'я: “Good King Wenceslaus”, тобто «Добрий князь В’ячеслав». Вона оспівує чудо, яке сталося коли він і його старенький слуга, Подевой, приносили дари бідному чоловікові, щоб облегшити його життя, саме на третій день Різдва, тобто День Св. Степана. Був тоді гострий мороз, але де тільки ступав молодий Князь В’ячеслав (його також звуть Вацлав) перед своїм слугою, якого також шанують чехи, як Святого, земля була теплою.

Св. В’ячеслава можна б уважати Страстотерпцем. Його підступно вбили за наказом його полу-брата, Болеслава, який був запросив його відсвяткувати з ним Празник Свв. Козьми та Дам’яна, та напав на нього по дорозі до Храму. Але скоро після цього Болеслав розкаявся. Він назвав свого сина, який у той самий день народився «Страхквасом», що означає «страшний пир», і скоро після цього переніс мощі Святого до Кафедрального Собору, якого В’ячеслав був збудував у честь сицилійського Мученика 3-го століття, Св. Віта.

В’ячеслав народився десь коло 907-го р. Батько його називався Вратислав. Його дід, Боривой, навернувся до Віри Христової через служіння Святих Братів Кирила й Мефодія, які створили старослов’янську азбуку і переклали Святі Книги на цю мову. Дружина Боривоя, Людмила, особливо набрала чесноти євангельські і саме вона виховала свого внука після ранньої смерті його батька. Її також прославили в лику Святих. А мати В’ячеслава, Драгомира, охрестилась, коли вінчалася з Вратиславом.

В’ячеслав став на престол у віці 18 літ. Хоч він був надзвичайно молодим він все одно управляв мудро й добре, намагаючись утілювати Християнські чесноти, яких здобув від доброї своєї бабусі, у своєму щоденному житті. Він купував язичницькі діти, яких продавали в рабство, і їх виховував на добрих Християн. Він також чинив дуже багато інших діл милосердя, подібних до того, що описує вищезгадана колядка.

Одного разу напав на його царство інший князь, Радислав. Юний В’ячеслав, щоб не проливалося багато крові, дав йому виклик позмагатися з ним одним. Радислав прийняв виклик але коли побачив видіння, що В’ячеслава оточують Анголи, він упав перед ним на коліна. В’ячеслав, як звичайно, відпустив його додому непошкодженим.

Коли В’ячеслав помер в р. 935-му з рук Болеслава і його дружинників, то це було на самих сходах Церкви і він промовив слова подібні до Ісусових на Хресті: «Господи, у Твої руки віддаю дух мій». Кров чудесно лилася з його ран декілька днів, нагадуючи неповинну кров Авеля пролиту його братом Каїном. Ця чудесна ознака й довела до покаяння Болеслава.

Св. В’ячеслав – Покровитель Чеської Республіки. Його шанують і католики і православні, бо ж він служив Господеві перед тим, як ці дві Церкви трагічно роз’єдналися.

Нехай же його слова до свого слуги, наказуючи йому ходити по його слідам будуть дороговказом і для нас. Ходімо й ми по його слідам, як він ходить по слідам Христа. Амінь.

ST. WENCESLAUS (VYACHESLAV), KNIAZ OF THE CZECHS

“Mark my footsteps, good my page, tread thou in them boldly.”

On October 10, which is September 28 on the Julian Calendar, we celebrate a Saint who is particularly renowned because of the popular Christmas carol “Good King Wencesalus”. It describes a miracle which came about as he and his elderly servant, Podevoj, were bringing gifts to a poor man to brighten his life on the third day of Christmas, the Feast of St. Stephen. It was a bitterly cold day but the ground was warm wherever the saintly young King Wenceslaus (also known as Vyacheslav or Vaclav) walked ahead of his servant, who is also honoured as a Saint by the Czechs.

St. Wenceslaus qualifies as a “Passion-bearer”. He was treacherously killed at the instigation of his half-brother, Boleslav, who had invited him to celebrate the Feast of St. Cosmas and Damian, and attacked him en route to the Church. Nonetheless soon after Boleslav was filled with remorse. He named his son, who was born the very day of the murder, Strakhkvas, which means “dreadful feast” and shortly after had the Saint’s relics transferred to the Cathedral which Wenceslaus had built in honour of a third century Sicilian martyr, St. Vitus, in Prague.

Wenceslaus was born about 907 A.D. to Vratislav, the son of Borivoj, who had been converted to Christianity by Saints Cyril and Methodius, the creators of the Slavonic alphabet and translators of Holy Books into this language. Borivoj’s wife, Ludmila, was particularly imbued with the virtues of the Gospel and it was she who raised him after his father’s early death. She too has been canonized. His mother, Drahomira, was baptized upon marrying Vratislav.

Wenceslaus ascended to the throne at the age of eighteen. Even though he was so young, he ruled wisely and well, seeking to embody the Christian virtues he had acquired from his saintly grandmother in his daily life. He bought pagan children who were being sold as slaves and raised them to be followers of Christ. He also did many works of charity as shown by the popular Christmas carol.

On one occasion his Kingdom was invaded by another Kniaz, Radislav. The youthful Wenceslaus challenged him to a one-on-one combat to avoid bloodshed. Radislav accepted but, upon seeing a vision of angels around his opponent, fell down before him in repentance. Wenceslaus typically let him return to his home unharmed.

When Wenceslaus died in 935, struck down by the hand of Boleslav and his men, it was upon the steps of the Church with the words: “Lord, into Your hands I commend my spirit”. There was a miraculous flow of blood from his wounds which continued for several days, recalling the blood of Abel spilled by his brother Cain. This miraculous sign contributed to the repentance of Boleslav.

St. Wenceslaus is the patron Saint of the Czech Republic. He is venerated by Catholics and Orthodox, having served the Lord in the time before the two communities tragically separated.

May his words to his servant urging him to walk in his footsteps inspire us also. May we walk in his footsteps as he walks in the footsteps of Christ. Amen.