«Наш Господь, справжній і добрий Пастир, що віддав Своє життя за Свою паству, і що прийшов спасти, а не погубити людські душі, бажає, щоб ми наслідували Його ласку!»

Св. Лев Великий, Папа Римський

Св. Лев, перший Папа Римський, якого назвали «Великим», народився в чудовій гірнистій Тоскані в Італії. Його висвятили на престол Римський в р. 440-му.

У р. 448-му, Св. Флавіян, єпископ брат, Архієпископ Константинопольський, закликав Євтихія, Архімандрита в Константинополі, вияснити його навчання про те, що в Христі було тільки одна природа після Втілення, бо ж через таке навчання його відлучили від Причастя. Євтихій звернувся апелем до Св. Лева в Римі. Після уважного розгляду його навчання Папа Лев написав листа до Патріярха Флавіана, висловлюючи православне навчання про Особу Христа та про Його дві Природі, як істиний Бог і істина Людина.

Це було ясне відкинення навчання Євтихія і дійшло воно до нас під назвою «Книга Св. Льва». Та як добрий Пастир, Лев також радив Флавіяну, щоб той дав можливість Євтихію покаятися за свою помилку і тоді прийняв його знову до Причастя зі всякою доброю волею. Бо ж, писав він: «Наш Господь, справжній і добрий Пастир, що віддав Своє життя за Свою паству, і що прийшов спасти, а не погубити людські душі, бажає, щоб ми наслідували Його ласку!»

Однак на Соборі, що відбувся в м. Ефесі в р. 449-му, якого очолив Патріарх Олександрійський Діоскор, цей ієрарх не дав прочитати листа Св. Лева. Він прийняв був нерозкаяного Євтихія назад до Причастя ще перед початком Собору. А що ж до Св. Флавіана, то не тільки відкинули його оборону православного навчання про дві досконалі Природи в Христі в єдиній Богочоловічеській особі, але його самого так побили, що він скоро помер від поранення. Через його близькість до Св. Лева його поминає Церква в той сам день.

Пишучи про це до святої імператриці Пульхерії в р. 451-му, Св. Лев перший вжив назву «Розбійничий собор» по відношенні до цього глуму. Скликали інший Собор в м. Халкедонії в тому ж році 451-му, і цього ми знаємо, як Четвертий Вселенський Собор. 630 Отців зібралося там і після вислухання Листа Лева до Св. Флавіана, Святі Отці затвердили його, яка православне навчання про втілену Особу Господа нашого і засудили навчання Євтихія і тих, які його підтримували.

Сам Св. Лев не був присутній але послав 4-ох делегатів на Собор. Він мав важке пастирське служіння доглядати в Римі через напади Аттіли Гуна та інших варварів. Він навіть особисто зустрів Аттілу перед воротами Риму і переконав його не пустошити місто. Кажуть, що Аттіла побачив видіння Апостолів Петра й Павла, які супроводили Папу з вогненними мечами. Святець написав багато творів на латинській мові і впокоївся в Бозі в р. 461-му.

“Our Lord, that true and good shepherd who laid down His life for His sheep and who came to save not lose men's souls, wishes us to imitate His kindness”

St. Leo the Great, Pope of Rome

St. Leo, the first Pope of Rome to be called “the Great”, was born in the lovely hill country of Tuscany in Italy. He was consecrated to the throne of Rome in 440.

In 448, St. Flavian, his brother bishop, Archbishop of Constantinople, summoned Eutyches, an archimandrite in Constantinople, to give account for his teaching that there was only one nature in Christ after the Incarnation, for which he had been excommunicated. Eutyches appealed to St. Leo in Rome. After carefully examining his teachings, Pope Leo wrote an letter to Patriarch Flavian expressing the Orthodox teaching regarding the person of Christ and His two natures – true God and true Man.

It was a clear refutation of Eutyches’ teaching which has come down to us as “The Tome of St. Leo”. Yet as a good Pastor, Leo also counseled Flavian that Eutyches should be given the opportunity to repent of his error and should then be received back with all good will. For, he wrote: “Our Lord, that true and good shepherd who laid down His life for His sheep and who came to save not lose men's souls, wishes us to imitate His kindness”.

However, at the Council held in Ephesus in 449, which was presided over by Dioscorus, Patriarch of Alexandria, this hierarch did not allow St. Leo’s Tome to be read. He had received the unrepentant Eutyches back into communion even before the Council began. As for St. Flavian, his defense of the Orthodox teaching regarding the two perfect Natures of Christ in one divine-human Person was not only rejected, but he himself was beaten so badly that he soon died of his injuries. Because of his closeness to St. Leo he is also commemorated on this day.

St. Leo, in a letter to the holy Empress Pulcheria in 451, was first to use the phrase "Robber Council" referring to this travesty. Another Council was called in Chalcedon in 451, which went down in history as the Fourth Ecumenical Council. 630 Fathers gathered there and, after St. Leo’s letter to St. Flavian was read, the Holy Fathers confirmed it as the Orthodox teaching on the incarnate person of our Lord, and condemned the teachings of Eutyches and those who supported him.

St. Leo himself was not in attendance but sent four delegates to the Council. He had a difficult pastorship to see to in Rome owing to the wars of Attila the Hun and other barbarians. In fact he himself met Attila before the gates of Rome and dissuaded him from destroying the city. It was said that on this occasion Attila saw a vision of Sts. Peter and Paul with flaming swords accompanying the Pope. The Saint wrote many works in Latin and reposed in 461