The Beauty of the Saints

Невимовна Краса Святих

Very Reverend Ihor Kutash kutash@unicorne.org

Святий Іван Руський (Українець)

«Я народився Християном і помру Християном!»

На 27-го травня (це 6-го червня на григоріанському календарі) православні греки святкують пам’ять Угодника Божого з України, якого звуть «Св. Іваном Руським». Цей чудовий Християнин з наших земель народився приблизно в р. 1690-му. Переяславська Угода, яку заключив Гетьман Богдан Хмельницьким з московським Царем Олексієм принесла з собою окупацію України Москвою так що в його часах країна його походження звалась просто «Малою Росією» і так написано в Життію Св. Івана до нині. Іван служив солдатом у війні Царя Петра І з турками. Він попав у полон в р. 1711 став невільником у селі Прокопії в Малій Азії.

Його господар заставляв його вчинити, як багато інших в його обставинах, тобто прийняти Іслам. Та Іван не піддавався. Він сказав, що він добровільно віддано служитиме йому але він не покине своєї Віри: «Я народився Християном і помру Християном». Турецький пан погодився, щоб не втратити цінного раба і Св. Іван вірно служив йому і його родині до його смерти в р. 1730 у віці 40 літ.

Св. Іван прийняв свої життєві обставини, як такі що послав йому дійсний Володар, Господь Бог, як і пише Св. Ап. Павло в Посланні до Єфесян 6:5-8. Він розумів, що служіння яке він віддає господареві та його родині це служіння Христові, Який поручив Себе Отцеві Небесному і віддав Своє життя за Свою Паству, як Добрий Пастир.

З часом господарі Івана звернули увагу на те, які благословення він приніс їхньому дому. Вони попросили його прийняти вигідніше помешкання чим те, в якому він жив, тобто у стайні разом з домашніми звірами. Та Іван смиренно відмовився бо ж радів, що він відпочиває в приміщенні подібному до того, в якому народився Цар над царями.

У своїй відданій службі Св. Іван смиренно поручав себе цілковито Христу. Він постійно молився і учащав на Богослужіння в церковці Св. Юрія, яка знаходилася недалеко від нього. Його служіння супроводилося й чудами. Одного разу він «послав» своєму панові улюблену страву до Мекки, де він відбував паломництво, на мідяній тарілці, на якій було відбите його ім’я так що він привіз її назад з собою, коли повернувся додому.

Коли Іван відчув, що його земний шлях доходить до кінця він попросив Священика принести йому Святі Таїнства. Отець побоявся зробити це відкрито і заховав їх у яблуці. Таким чином символічно поправив гріх прабатьків, які зломили Божу заповідь не їсти заборонений фрукт у Раю.

Тіло Св. Івана виявилось нетлінним після його смерти і він творив багато чуд, як для Християн так для Мусульман, які знали про його святість. Частина його Мощів передана до Монастиря Св. Пантелеймона на Св. Горі Афон. А частину перевезли в р. 1924 до грецького острова Евії в місті, якого назвали Новою Прокопією. Побудовано величний Храм для них і багато паломники приїжджають туди святкувати його Празник 27-го травня.

Таким чином цей чудовий українець-християнин сполучує православних греків, українців та росіян а також Християн і Мусульманів. Нехай його заступництво збільшує спокій і любов між нами у цей затурбований час. Амінь.

St. John "the Russian" (Ukrainian)

“I was born a Christian and I shall die a Christian.”

On May 27 (corresponds to June 6 on the Gregorian calendar) Orthodox Greeks celebrate the memory of a Saint from Ukraine whom they call “St. John the Russian”. This wonderful Christian from our land was born about 1690. The treaty of Pereyaslav by which the Hetman Bohdan Khmel’nyts’ky made an alliance with Tsar Alexei of Moscow in 1654 had led to the occupation of Ukraine by Moscow so that at this time the land of his birth was simply known as “Little Russia” (“Malaya Rossiya”). John was a soldier in the war of Tsar Peter I with the Turks. He was captured in 1711 and taken as a slave to the village of Prokopi in Asia Minor.

His master pressured him to do as so many others in his situation did: become a Muslim. But John did not waver. He said that he would willingly offer dedicated service to him but he would not renounce his faith: “I was born a Christian and I shall die a Christian”. The Turkish master relented rather than lose a valuable slave and John served him and his family faithfully until his death in 1730 at the age of 40 years.

John accepted his life situation as ordained by God, the true Master, in keeping with St. Paul’s teaching found in his Letter to the Ephesians 6:5-8. He perceived the service offered to his master and his family as service offered to Christ, Who submitted Himself to the Father and laid down His life for the Flock as the Good Shepherd.

After a time John’s masters noticed what a blessing he was to their household. They invited him to take up a residence more comfortable than the stable in which he slept with the animals. John politely refused, rejoicing that he took his rest in a situation similar to that in which the King of kings was born.

In his dedicated service John humbly surrendered himself completely to Christ. He prayed continually and attended divine services in the nearby Church of St. George. His dedication was accompanied by miracles. Once he “sent” a plate of food to his master who was on a pilgrimage to Mecca – the food appeared on his table on a copper plate inscribed with his own name which the Agha brought back with him upon his return.

When John sensed that his earthly life was coming to an end he called the priest to bring him the Holy Mysteries. Fearing to do so openly, the Father concealed the Sacrament in an apple, symbolically correcting the sin of the forefathers who transgressed God’s commandment by eating the forbidden fruit in Paradise.

St. John’s body remained incorrupt after his death and he has worked many miracles for both Christians and Muslims who knew of his sanctity. Part of his relics were brought to the Monastery of St. Panteleimon on Mount Athos. Some were taken in 1924 to the Greek Island of Euboia in a town renamed New Prokopi. A Church was built to house them and many pilgrims flock there to celebrate his memory on May 27.

Thus this wonderful Ukrainian Christian is a link between Orthodox Greeks, Ukrainians and Russians as well as between Christians and Muslims. May his intercessions bring an increase of peace and love in our troubled time. Amen.