«Дайте мені честь наслідувати страсті мого Бога.»

Св. Ігнатій Богоносець

Декілька днів до Свята Різдва Христового, 20-го грудня (відповідає 2-му січню на григоріанському календарі) ми святкуємо пам’ять Апостольского Отця, Св. Ігнатія Рогоносця, Учня Св. Івана Богослова. Він був третім Єпископом м. Антіохії і Церква Антіохійська його особливо шанує. Ця Церква особливо близька для Української Православної Церкви в Канаді, бо ж це Антіохійський Єпископ, Митрополит Герман (Шегаді) прийняв пост Архипастиря нашої Церкви від р. 1918 до 1924, коли він благородно передав єпископську владу Владиці Іванові Теодоровичу (пізніше він став Митрополитом), який прибув від Української Автокефальної Православної Церкви в Україні, щоб очолити Українську Церкву в Канаді.

Св. Ігнатій відіграв особливо важливий роль в розвитку Церкви Христової. Це він представив православний погляд на природу Церкви, як Громада зібрана навколо свого Єпископа (або його представника, Священика), щоб відслужити Тайну Трапези Господньої, Св. Євхаристію, виявляючи таким чином безперервну присутність Господа посеред Своїх людей у цьому світі, який цим самим невід’ємно поєднаний з Царством грядучим – яке й зараз і постійно уривається в світ сучасний. Ось так православні розуміють єдність Церкви: вона повністю присутня в кожній Євхаристійній Громаді, на відмінність від погляду Римо-Католицької Церкви, яка бачить єдність Церкви у приналежності до Єпископа Риму, Папи.

Св. Ігнатій також написав декілька Послань до Церков, представники яких вітали його в дорозі до його мученичої смерті в Римі за наказом імператора Траяна, тому що він відмовився приносити жертву ідолам, як вимагав був Траян. Є листи до Ефесян, Магнезян, Тралян, Філадельф’ян та Смирнян, як також один до Св. Полікарпа, спів-учня Св. Івана, який дещо пізніше наслідував його у мучеництві в Римі. Ці Послання дійшли до нас і є важливим джерелом Богослов’я, як також свідчення про властивості Церкви в першому й другому віці.

Християн зустрічали Св. Ігнатія в дорозі до Риму з великою любов’ю, як також зі смутком з огляду на думку про те, що втратять його зубам диких звірів у Римі. Чуємо відгук слів Господа Ісуса Петрові, коли той намагався відвернути Його від Його Розп’яття в Єрусалимі, і словах Св. Ігнатія до Римлян, які бажали врятувати його: «Боюся вашої ласки, яка може мені пошкодити». Він був переконаний в тому, що Господь уже переміг найбільшого ворога, смерть, і вважав, що будь яке наставлення крім радісного прийняття грядучого мучеництва – це зрада ці славній істині. Траян розраховував на те, що вид Ігнатія в дорозі до Риму на смерть настрашить Християн піддатися його вимогам, щоб вони поклонилися традиційним богам Риму. А сталося якраз на оборот. Коли почув Траян, як благородне прийняв Ігнатій мученику смерть приблизно в р. 107, він припинив переслідування Християн за час його володіння.

В Іконі, яку пишуть з Св. Ігнатія, він одягнений в повне Архиєрейське облачення і носить два льви, які наче б то збираються пожерти його. Його погляд спокійний, а то навіть радісний – він неначе танцює, наслідуючи «Господа Танцю».

Св. Ігнатію Антіохійський, моли Бога за нас, щоб і ми прагнули регулярно вчащати на Господню Трапезу тут у цьому світі і в Раю. Нехай буде нашим бажанням завжди віддавати все наше єство у вдячні та радісні службі нашому Господі, Який усе віддав нам у Його любові та безмежній милості.  Амінь!

“Give me the privilege of imitating the passion of my God.”

St. Ignatius the Godbearer

Very close to Christmas, on December 20, which is January 2 on the Gregorian Calendar, we commemorate an Apostolic Father, St. Ignatius the Godbearer, disciple of St. John the Theologian.  He was the third Bishop of Antioch and is held in great esteem by the Church of Antioch, which is especially dear to the Ukrainian Orthodox Church of Canada, for it was an Anitochian Bishop, Metropolitan Germanos (Shehadi), who accepted to be the hierarch of our Church from 1918 to 1924, when he graciously handed over episcopal authority to Bishop (later Metropolitan) John Theodorovich, who came from the Ukrainian Autocephalous Orthodox Church of Ukraine to lead the Ukrainian Church in Canada.

St. Ignatius played a crucial role in the development of the Church of Christ. He it was who put forth the Orthodox perspective on the nature of the Church, as a community gathered together around its Bishop (or his representative, the Priest) to celebrate the Mystery of the Lord’s Table, the Holy Eucharist, thereby manifesting the unending presence of the Lord in the midst of His people in this world – which is thereby inextricably united to the Kingdom which is to come, which is already continually breaking into the world here and now.  This is the Orthodox view of the unity of the Church – fully manifest in each Eucharistic community, each Hromada - in contrast to the Roman Catholic vision of the unity of the Church as dependent upon its being linked to the Bishop of Rome.

St. Ignatius also wrote several Letters (Epistles) to the Churches whose representatives greeted him en route to his martyrdom in Rome at the command of Emperor Trajan since he refused to offer sacrifices to idols as Trajan had required. There are letters to the Ephesians, Magnesians, Trallians, Philadelphians, and Smyrnaeans as well as one to St. Polycarp, a fellow disciple of St. John, who also followed him in martyrdom in Rome. These Letters have come down to us to this day and are an important source of theology as well as testimonies to the character of the Church of the first and second centuries.

As St. Ignatius made his way to Rome, the Christians greeted him with great love as well as sorrow at the thought of losing him to the teeth of the wild beasts in Rome.  Echoing the Lord’s words to Peter, who sought to dissuade Him from going up to Jerusalem to His crucifixion, Ignatius wrote to the Romans who wanted to save him: “I fear your kindness, which may harm me". He was convinced that the Lord had overcome the greatest enemy. death, and he viewed any attitude other than joyful acceptance of his impending martyrdom as a betrayal of this glorious truth. Trajan had counted on Ignatius marching to his death in Rome as a means of inspiring fear and submission to his command to worship the gods of Rome in the populace.  The very opposite thing happened.  After Ignatius’ death around the year 107, Trajan upon hearing of his noble acceptance of martyrdom, halted the persecution of Christians during his reign.

In the Icon that is traditionally written of him, St. Ignatius is shown in fully vested in Bishop’s liturgical vestments, bearing two lions who seem about to devour him.  His demeanor is peaceful, even joyous – his posture suggests that he is dancing, imitating the “Lord of the Dance”.