The Beauty of the Saints

Невимовна Краса Святих

Very Reverend Ihor Kutash kutash@unicorne.org

Преподобно-Мучениця Євгенія Римська

«Я віддала себе в любові.»

Розповідь про Святих, яких пам’ять святкуємо 24-го грудня за юліанським календарем (відповідає 6-му січня за григоріанським) – зворушлива. Мова йде про Євгенію, яка народилась в Олександрії в Єгипті високому урядовцеві Пилипові та його дружині Клавдії у 3-му столітті р. Б.

Євгенія познайомилась з Посланнями ап. Павла і відчула, що її серце наставляє її вибирати Христа радше ніж приємне та вигідне життя, як добре народженої (це ж і значіння її імені) дівчини у її суспільстві. Коли настала пора її вибирати жениха вона вирішила втекти. Вона постригла своє волосся і наділа чоловічу одежу та вирушила в дорогу зі своїми друзями Протом та Якинфом.

Дійшли вони до монастиря. Християни почали жити спільно для молитви та підтримки досить скоро після заснування Церви Христової і від цього зростав рух чернецтва, який процвітав у часах переслідування чи то утисками чи особливо у часах, коли вже стало вигідним називати себе Християном, після того як Християнство стало офіційною вірою Римської імперії. Три подорожні прийняли Хрещення і ігумен, хоч і зрозумів, що Євгенія просто вдає з себе мужчину, щоб залишитися в монастирі, дав її змогу пробувати з ними та боротися з пристрастями разом з іншими ченцями в молитві, пості та добрих ділах.

Євгенія так зросла в Божій ласці, що Він дав їй дар лікування людей молитвою. Одна молода жінка, яку вилікувала вона відчула пристрасть до особи, яку сприймала як молодого ченця, і старались її привабити до себе. Коли не мала в цьому успіху вона поскаржилась префекту Пилипу, батькові Євгенії, що молодий монах осквернив її честь. Коли Пилип покликав Євгенію до себе відповісти на оскарження, вона вирішила, що настав час виявити йому, що вона - та дочка, яка зникла декілька років раніше. Пилип дуже зрадів і вислухав її свідчення про Господа з приємністю. І він і його дружина Клавдія стали Християнами.

Таким чином земна кар’єра Пилипа закінчилась, але його якості довели до того, що його обрали до проводу в Церкві, як Єпископа. Це й привело до його мученицької смерті. Клавдія подалася в Рим з їхньою донечкою і там вони спорудили гостин ницю, щоб помагати убогим. Настали декілька років спокою а потім знову посилилось переслідування Християн. Поміж наверненнями Євгенії була молода жінка Василла, яка прийняла мученицьку смерть через відмову вінчатися з чоловіком, який настоював на жертвоприношення ідолам. Це довело до мученицької смерті Євгенії та її друзів.

Господь появився її дещо перед тим, як вона залишила цей світ і сказав їй, що вона ввійде в Його Небесне Царство на День святкування Його народження. Так і сталось Однак її пам'ять святкуємо на день перед Його народженням, може для того щоб підкреслити, що Він саме Той «добре народжений» щоб усіх людей привести до Царства Його Отця. Нехай же й ми станемо тими «добре народженими» у це Царство у виповненні нашого Хрещення через послідовне й наполегливе виявлення нашого громадянства в ньому. Нехай же й ми, як про Євгенію співає Тропар віддаємо себе Йому в любові.

Nun-Martyr Eugenia of Rome

“I have offered myself in love.”

The story of the Saints we celebrate on December 24, Julian Calendar (which is January 6, Gregorian) is a stirring one. It is that of Eugenia, born in Alexandria, Egypt, to a high-ranking official, Philip, and his wife, Claudia, in the 3rd century A.D.

Eugenia became familiar with the Letters of the Apostle Paul and found her heart drawn to choose Christ over a pleasant, comfortable life as a well-born (that is the meaning of her name) young lady in the society of her time. When it came time for her to choose a suitor, she opted to flee. She cut her hair and donned male clothing and left with her companions Protus and Hyacinth.

They arrived at a monastery. Christians had started living together in community for prayer and mutual support quite soon after the founding of Christ’s Church and the monastic movement flourished in times of persecution by adversity, and especially by prosperity – when it became advantageous to be called Christian after Christianity became the official faith of the Roman Empire. They were baptized and the Abbot, although he saw through Eugenia’s attempt to pass as a male in order to remain in the monastery, made it possible for her to stay and struggle with the passions together with the other monks by prayer, fasting and good works.

Eugenia’s growth in grace was such that she received the gift of healing by prayer. A young woman so healed developed a passion for the one she thought was a young monk and sought to seduce her. When she was rebuffed she complained to the Roman prefect, Eugenia’s father, Philip, that her honour had been stained by the monk. Eugenia was called before him and decided that it was time to tell him that she was the daughter who had disappeared some years prior. Philip was overjoyed and heard her testimony about the Lord with gladness. He and his wife, Claudia, became Christians.

Philip’s earthly career was thus ended but his qualities soon led him to accept leadership in the Church as a bishop. This eventually led to his martyrdom. Claudia traveled to Rome with her daughter and they established a hostel to help the poor. There were several years of peace until the persecution of Christians intensified once more. Among Eugenia’s converts was a young woman, Basilla, an orphan, who was martyred after she refused to marry her fiancé who insisted on sacrificing to idols. This soon led to the martyrdom of Eugenia and her companions.

The Lord appeared to her some time before her departure from this world and told her that she would enter His heavenly Kingdom on the day of the celebration of His Birth. And so it came about. However her memory is celebrated on the day before the Lord’s Birth, perhaps to emphasize that He is the One supremely “well-born” to bring all people to life in the Kingdom of His Father. May we also find ourselves to be “well-born” into that Kingdom in fulfillment of our Baptism by consistently and persistently manifesting our citizenship in it. May we too, as the Troparion for St. Eugenia proclaims of her, offer ourselves to Him with love.