The Beauty of the Saints

Very Reverend Ihor Kutash kutash@unicorne.org

ВЕЛИКОМУЧЕНИК НИКИТА І ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ НОВОНИКИТСЬКА

„Ти перемогла полки ворожі.”

На 28-го вересня (відповідає 15-му вересня на юліянському календарі), на день після СвятаВселенського Воздвиження Чесного Хреста, ми прославляємо давню Ікону Божої Матері, на якій Богомладенець тримає Хреста, благословляючи вірних. Ікона носить ім’я готського Святого, через якого Ікона появилася в світі. Це Св. Никита – Великомученик.

Цього Угодника Божого настільки шанують, що його ім’я доволі поширене як ім’я хресне для православних Християн. Широко відомий український письменник Іван Франко навіть дав його надзвичайно популярній особі створеній ним: „Лис Микита”.

Никита народився і виростав на березі ріки Дунай на землі сьогоднішньої Румунії. Він був готом (німецьке плем’я), учнем готського єпископа Св. Феофіла, просвітителя готів, який брав участь у Першому Вселенському Соборі в р. 325-му, за рік перед тим, коли Св. Єлена, мати Св. Константина Великого, знайшла Хрест Господній у Єрусалимі.

Св. Никита, якого ім’я походить від грецького слова, що має значіння «перемагає», вирішив прийняти Хрещення від Феофіла після того, коли молода християнка, Юліяна, почувши його розповідь про дивний сон, що приснився йому, в якому він побачив Дитину, що тримала Хреста, сказала йому подивитися на свою грудь. Він побачив на собі Ікону цю, яку ми сьогодні святкуємо разом з його Празником.

Св. Микита став надзвичайно ефективним амбасадором Христа і привів багатьох своїх земляків до Господа. Та між готами розгорілися братовбивчі міжусобиці. Провідника християн, Фріґента, спочатку переміг язичник Афанаріх. Той утік у Константинополь і там почув про те, як Константин здобув перемогу по тому, коли він прийняв знак Хреста, за свій прапор. Фріґент звелів те ж саме зробити з прапорах війська, якого він удруге повів проти Афанаріха. Цим разом він переміг і це дало змогу Вірі Христовій знову розширитися в країні.

Тоді то Никита став духовним провідником християнських готів та навіть став єпископом. Та Афанаріх утік після своєї невдачі і сформував знову військо і цим разом переміг Фріґента. Никита відважно дорікав новому володареві за його безбожництво і жорстокість. Через це його піддали великим мукам і на останку його вкинули в огонь на 15-го (22-го) вересня у 372-му році. Він помер у ньому, але огонь зовсім не пошкодив його тіло. Отож його друг, Маріян, забрав його і його цінили, як Святі Мощі. Частину його знаходиться в Монастирі Високі Дичани у Сербії.

Хрест, якого тримає Дитятко-Христос у цій Іконі пригадує нам, що Господь не здобув перемогу жодною військовою дією. Навпаки Він заборонив Своїм учням захищати Його мечами а добровільно прийняв Страсті на Хресті, довіряючи Себе Отцю Небесному, Який зробить їх благословенням світові, якого Він прийшов спасти. Помираючи на Хресті Він назавжди переміг смерть і подає перемогу всім, які люблять Його і служать Йому. Він показав солдатові Микиті, що правдива перемога прийде не через його геройські дії на полі кривавої битви, але через його наслідування Господа своїм життям і муками.

Св. Никита справді виграв тривалу перемогу. Православні християни проголошують цю остаточну перемогу, святкуючи його пам'ять і пам'ять Ікони дарованої світові через нього, як також тим, що творять на просфорі, яку вживаємо для Євхаристії печатку з буквами «IC XC НI KA», що означають «Ісус Христос перемагає». Дай Боже й нам здобувати цю перемогу завжди звертаючись до Господа з подякою, послушним служінням та смиренним покаянням.

.

ST. NICETAS AND THE ICON OF THE MOTHER OF GOD OF NOVONIKITA

“You conquered the ranks of the enemy.”

On September 28 (corresponds to September 15 on the Julian Calendar), the day after the Feast of the Universal Exaltation of the Cross, we celebrate an ancient Icon of the Mother of God upon which the Christ Child holds a Cross while blessing the believers. This Icon bears the name of a Gothic Saint through whom the Icon came into the world. It is Saint Nicetas, the Great-Martyr.

So great is the honour given to this Saint that his name has become very common as a baptismal name for Orthodox Christians. The renowned Ukrainian writer Ivan Franko even gave it to a popular fantasy figure he created: “Fox Mykyta” (“Lys Mykyta”).

Nicetas was born and raised on the banks of the Danube river within the borders of present-day Rumania. He was a Goth (a Germanic tribe) and the disciple of the Gothic bishop, St. Theophilus, enlightener of the Goths who participated in the First Ecumenical Council held in 325 A.D. on the year before St. Helena, Mother of St. Constantine the Great, discovered the Lord’s Cross in Jerusalem.

St. Nicetas, whose name derives from the Greek word for victory, was moved to accept baptism from Theophilus after a young Christian, Juliana, hearing him describe a mysterious dream he had in which he saw a child holding a Cross, told him to look at his chest. When he did so he saw the Icon which we celebrate today, together with his Feastday.

St. Nicetas became an immensely effective ambassador of Christ, leading many of his countrymen to accept the Lord. However internecine strife flared up among the Goths. The leader of the Christians, Frigentus, was at first defeated by the pagan Athanarichus. He fled to Constantinople and there heard of the victory Constantine had had when he took the sign of the Cross as his banner. Frigentus commanded the same be done upon the standards of the army with which he fought Athanarichus for a second time. This time he was victorious and his reign made it possible for yet greater expansion of the Faith of Christ.

It was at this time that Nicetas rose to become spiritual leader of the Christian Goths, even becoming a Bishop. Athanarichus had fled after his defeat and he raised another army and this time Frigentus was defeated. Nicetas boldly rebuked the new ruler for his godlessness and cruelty. He was tortured intensely for this and finally was thrown into a fire on September 15/22, 372 A.D. He died in it but the fire did not harm his body, so that it was taken by his friend, Marianus, and became a holy relic, of which a portion may be found in the Vysoki Dychanie Monastery in Serbia.

The Cross which the Christ Child holds in the Icon reminds us that our Lord’s victory was not won by military means. He forbade His followers to defend Him by the sword. Instead He willingly embraced His Passion upon the Cross, trusting in the Heavenly Father to use this for blessing to the world which He had come to save because of His infinite love. Dying upon the Cross He forever destroyed death and gives this victory to all who love and serve Him. He showed the soldier Nicetas that true victory would come not by his heroic deeds on the battleground, but by his following of the Lord by his life and sufferings.

St. Nicetas did indeed win a lasting victory. Orthodox Christians proclaim this ultimate victory celebrating his memory and the memory of the Icon given to the world through him, as well as by stamping every loaf of the bread used for the Eucharist with the words: “IC XC NI KA”, meaning “Jesus Christ is victorious”. May we daily experience this victory turning to the Lord continually in thanksgiving, obedient service and humble repentance.