СВ. ВЕЛИКОМУЧЕНИК ЮРІЙ ПОБІДОНОСЕЦЬ
«Сам Христос… Істина.»
На 16-го листопада за григоріянським календарем (відповідає 3-го листопада за юліянським) православні відзначають Свято Освячення Церкви Св. Юрія в м. Лідді за володіння Св. Костянтина Великого (306 до 337 р.).
Св. Юрій (або Георгій) – один з найбільш пошанованих Божих Угодників у Церкві Христовій. Його шанують православні, католики, англіканці та лютеранці. Передання каже, що він народився в Кападокії у сьогоднішній Туреччині (а деякі джерела кажуть, що це було в Бейруті у Ливані), у шляхетній Християнській родині між 275 і 285 роками. Його батько Геронтій був визначним вояком. Він помер, коли Юрію було тільки 14 літ. Його мати, Поліхронія мала землю в Палестині і вони туди й перенеслися жити.
Юрій також став вояком і зростав у у рангах та став улюбленцем імператора Діоклетіяна, який знав його батька. Призначили його до імперської охорони в Нікомідії (це – столиця в східній Римській Імперії – сьогодні Ізміт у Туреччині). У той час імператор став турбуватися про те, що швидко зростаюча віра в розп’ятого Бога знівечить язичницьку культуру й цивілізацію. Отож він підсилив переслідування Християн, особливо в війську.
Хоробрий Юрій запротестував і відважно заявив, що він також – послідовник Христа. Ані переконання ані тортури з наказу Діоклетіяна не мали жодного впливу на Юрія.
Стояв він так непохитно, що навіть мати імператора, Олександра, навернулася, за що також дістала вирок смерті. Так було також із чародієм, Афанасієм, який не в силі був отруїти Юрія за наказом імператора, і скоро після цієї невдачі був свідком того, як воскресив Юрій мерця Молитвою до Христа. Сердитий імператор наказав відсікти голови обом – і воскреслому й Афанасію.
Імператор востаннє намагався переконати Юрія пропонуючи йому посаду спів-адміністратора імперії, якщо б тільки приніс жертву богам язичників. Юрій погодився піти в храм, але там вимагав у злих духів, які жили в ідолах: «Як осмілюєтесь ви зоставатися тут, коли я, слуга правдивого Бога, увійшов сюди?» - і вони всі попадали. Наостанку відсікли голову і в Юрія.
Часто малюють Св. Юрія, якого головний Празник припадає на день його мучеництва 6-го травня (це 23-го квітня за юліанським календарем), як він убиває змію. Чи стоїть за цим якась історична подія чи ні, ми можемо пізнати в змієві, якому він протиставляється і перемагає, ілюзорну владу всіх, що вимагають підкорення неправді та жорстокості.
Коли на його суді Св. Юрій сказав, що він – свідок про Істину, один з вельмож запитав, як колись Понтій Пилат: «Що то – істина?» А Юрій рішуче відповів: «Сам Христос, Якого ви переслідували – Істина!»
Оце свідчення про велич Св. Юрія, тобто посвячення Храму на його честь у м. Лідді (сьогодні це місто Лод близько Тел Авіва в Ізраїлі), ми й святкуємо 3/16 листопада. А на 9-го грудня (26-го листопада за юліянським календарем) Церковний календар також святкує посвячення Храму на його честь у Києві Великим Князем Св. Ярославом Мудрим.
Нехай скріплює Св. Юрій і нас у наших змаганнях бути вірними втіленій Істині, нашому Премудрому та Всемилостивому Спасові, Ісусові Христові. Амінь.
|
HOLY GREAT-MARTYR GEORGE THE VICTORIOUS
“Christ Himself… is Truth.”
On November 16 (corresponds to November 3 on the Julian Calendar) on the Julian Calendar the Orthodox celebrate the Feast of the Dedication of the Church of St. George in Lydda during the reign of St. Constantine the Great (306 to 337).
St. George is one of the most highly and universally revered Saints in the Christian Church. He is venerated by the Orthodox, the Catholics, the Anglicans and the Lutherans. Tradition says he was born in Cappadocia which today is Turkey (some sources say he was born in Beirut, Lebanon) in a noble Christian family between 275 and 285. His father, Gerontius, was a distinguished soldier. He died while George was 14. His mother, Polychronia, had land in Palestine and so they moved there.
George, too, became a soldier and rose in the ranks to become a favorite of the Emperor, Diocletian, who had known his father. He was named a tribune of the imperial guard in Nicomedia (capital of the Eastern Roman Empire – today Izmit in Turkey). At this time the emperor became concerned that the quickly spreading faith in the crucified God would obliterate pagan culture and civilization. He intensified persecution of Christians especially in the military.
The courageous George protested and boldly declared that he, too, was a follower of Christ. Neither Diocletian's persuasion nor the torments to which he was subjected by the Emperor's orders could make George give way.
So steadfast was he that even the emperor's mother, Alexandra, converted - and was sentenced to die along with him. So was a sorcerer, Athanasius, who was unable to kill George with a potion ordered by the Emperor, and soon saw George raise a dead man to life through the name of Christ. The angry Emperor had both the resuscitated man and Athanasius beheaded.
The emperor made a last attempt to persuade George by offering to make him his co-administrator if he would only sacrifice to the pagan gods. George agreed to go to the temple. But he demanded of the evil spirits inhabiting the idols: "How dare you remain here, when I, the servant of the true God, have entered?" - and they all fell down. Finally George was beheaded.
St. George, whose major feast falls on the day of his martyrdom, May 6 (April 23 on the Julian calendar), is usually depicted killing a dragon. Whether or not there is some historical basis for this, we may clearly see, in the dragon he opposes and overcomes, the illusive power of all who demand submission to falsehood and cruelty.
When at his trial St. George declared he was a witness to Truth, a dignitary echoed Pontius Pilate, asking: "What is truth?" George resolutely replied: "Christ Himself, Whom you persecuted, is Truth."
It is this early testimony to the greatness of St. George, the dedication of the temple in his name in Lydda (today the city of Lod near Tel Aviv, Israel), that we celebrate on November 3/16. On December 9 (which is November 26 on the Julian Calendar) the Church calendar also celebrates the dedication of a Temple in his name in Kyiv by the Great Knyaz', St. Yaroslav the Wise.
May St. George fortify us in our battles to remain faithful to the Truth incarnate, our All-Wise and All-Merciful Saviour, Jesus Christ. Amen.
|
] 