Рівноапостольний Цар Константин і його матір Єлена

«Сьогодні Константин і його мати, Єлена, відкривають Хрест прецінний»

Українці православні можуть бачити паралелі поміж Рівноапостольними Царем Константином і його матірю Єленою у своїх же улюблених Рівноапостольних Благовірних Князеві Володимирові і його бабуні, Княгині Ользі. Вони принесли велику ласку своїм стадам і всьому світові, коли підкорили самих себе і свої царства Цареві царів, Господеві Ісусові Христові, Який проявив Свою силу у перемозі над силою, яку до того уважали були непереможною (а дехто до нині так думає) – смертю. Бо ж Господь нас «смертю смерть подолав» і дав життя всьому Своєму сотворінню.

Коли Константин шукав божественної помочі перемогти суперників за владу над могутньою Римською імперією, Максиміяном Валерієм і Максентієм, то Господь показав йому знам’я Хреста на небесах а під ним слова «Цим знам’ям перемагай». Війська Константина так і перемогли цих жорстоких язичницьких володарів і це дало йому змогу поширити свободі проголошену Едиктом Медіоланським (виданий у р. 313) над всією його імперією у р. 323. Після майже трьох століть гоніння Християнам стало можливим святкувати любов і радість Євангелії Христової перемоги відкрито і їня творчість просяяла у кожній ділянці людського життя.

Константин наказав начертати Хрест на щитах і прапорах його війська. І до нині православні Християни кладуть цей переможний символ на себе, ознаменуючись ним побожно, уважно, молитовно, вдячно і радісно. Він захищає нас від спокус і напоминає нам, що ми повинні завжди і всюди проявляти Його перемогу, говорячи і діючи так, як Той, що обняв усе творіння коли простягнув Свої руки на ньому.

Здобувши свою перемогу Константин прагнув знайти справжнього Хреста, на якому Господь Ісус виграв Свою вирішальну битву. Він послав свою маму, Єлену, в Єрусалим і там вона разом з Патріархом Макарієм дійсно знайшла справжній Хрест і доглянула побудову на тому місці чудового Храму Св. Воскресення. Вона також звеліла побудувати Храми над іншими святими місцями влючно з вертепом Різдва Христового у Вифлеємі.

Єлена народилась в убогій родині й була християнкою. Батько Константна, Констанцій Хлор, розвівся з нею тому що бажав підвищити свій політичний стан супружжям з жінкою вищої суспільної ранги. Однак він стримувався від переслідування Християн. А так як над Володимиром мала вплив його бабуня, Ольга, коли він вибирав універсальну віру, яка б поєднали його підданих, так мати-Християнка мала вплив над Константаном і він повернув її імперську гідність, коли здобув царський престол.

Він також скликав перший Вселенський Собор у 325-му р. через два роки після консолідація його влади над всією імперією і цей Собор затвердив православну Віру, що Христос є Бог істиний як також істина Людина, та дав нам перших 7-ох членів Нікео-Константинопольского символа Віри. Цей Собор також ухвалиа канон Св. Письма, як також і встановив дату святкування Великодня. Чудове місто Константополь, якого він заснував як Новий Рим стоїть до нині, як свідчення про віру Константина, хоч його сьогодні звуть Істанбул і в ньому дуже мало Християн. (Однак мусульмани шанують Ісуса, як дуже високого Пророка).

Константин приготовлявся до свого Хрещення все своє життя. Охрестили його на сого смертному ложі на День П’ятдесятниці і поховали його в Церкви Святих Апостолів у гробі, якого він був приготовив для себе.

Нехай любов поміж нашим Господом і Його двома другами, Християнськими володарями, Константином і Єленою, принесуть і нам перемогу в нашому житті через знам’я Хреста, яким Господь наш приніс у світ життя, якого не може торкнути смерть. Амінь.

Equal-to-the-Apostles Emperor Constantine and his mother, Helena

“Today Constantine and his mother Helen reveal the precious Cross”

In the Equal-to-the-Apostles Emperor Constantine and his mother, Helena, Ukrainian Orthodox may see a parallel to their own beloved Equal-to-the-Apostles Right-believing Kniaz’ Volodymyr and his grandmother, Kniahynia Ol’ha. Both brought a great blessing to their flock and to the whole world by submitting both themselves and their kingdoms to the King of Kings, our Lord Jesus, Who manifested His power by overcoming what had previously been seen (and by the deluded is still seen) as the supreme power –death. For our Lord trampled down death by His death and gave life to all His creation.

When Constantine sought divine help to overcome the contenders for rulers of the mighty Roman empire, Maximian Galerius and Maxentius, the Lord showed him the sign of the Cross in the heavens and below it the words: “In this sign conquer”. The armies of Constantine did indeed overcome these fierce pagan rulers which made it possible for him to extend the liberty of the Edict of Milan (enacted in 313) over his entire empire in 323. After nearly three centuries of persecution Christians were free to celebrate the love and joy of the Gospel of Christ’s triumph openly and their creativity flourished in every area of human life.

The Cross had been emblazoned on the shields and banners of Constantine’s soldiers. To this day Orthodox Christians place this triumphant symbol upon themselves, signing themselves with it piously, attentively, prayerfully, gratefully and joyfully. It shields us from temptation and reminds us of our call to manifest its victory by speaking and acting as the One Who embraced all of creation with His arms stretched out upon it.

Having obtained such a victory, Constantine thirsted to find the actual Cross upon which Jesus had fought His triumphant battle. He sent his mother, Helena, to Jerusalem and she, with the Patriarch Macarius, did indeed find the true Cross there and saw to the building of the splendid Church of the Resurrection over the spot. She also had Churches erected over other holy sites, including the cave of the Nativity in Bethlehem.

Of humble birth, Helena, a Christian, had been divorced by Constantine’s father, Constantius Chlorus, who sought to further his political status by marrying a woman of noble rank. He had nonetheless refrained from persecuting Christians. And just as Volodymyr had been influenced by his grandmother, Ol’ha, in his choice of a universal faith which would unite his subjects, so was Constantine influenced by his Christian mother, to whom he restored imperial dignity when he ascended to his throne.

He also convened the first Ecumenical Council in 325, just two years after consolidating his rule over the entire empire, and this affirmed the Orthodox faith in Christ as true God as well as true Man, giving us the first seven articles of the Nicene-Constantinopolitan Creed. This Council also established the Canon of the Scriptures for all the world as well as regulating the celebration of Pascha (Easter). The magnificent city of Constantinople which he founded as the new Rome stands as a testimony to Constantine’s faith, even though it is called Istanbul today and there are very few Christians in it. (Muslims nonetheless honour Jesus as a highly esteemed Prophet).

Constantine prepared for his Baptism all life. He was baptized upon his deathbed, reposing in the Lord at Pentecost. He was buried in the Church of the Apostles in a crypt he had prepared for himself.

May the love between our Lord and His two friends the Christian rulers Constantine and Helena inspire us to find victory in our own lives through the sign of the Cross, by which our Lord brought into the world a life which can not be touched by death. Amen.