Icons of the Mother of God

Ікони Божої Матері

Very Reverend Ihor Kutash kutash@unicorne.org

Почаївська Ікона Божої Матері, 1675

«Величаємо Тебе, Пресвята Діво, і шануємо чесну ікону Твою, її ж від літ давніх на горі Почаївській прославила єси.»

Дата 1675, яку подають на нашому церковному календарі у зв’язку з Іконою, відноситься до чуда, яке відбулося при Почаївській Лаврі (так називаємо великий, глибоко вшанований православний монастир, як той що в По чаєві на Тернопільщині в Україні). Це чудо прославляємо в прекрасному «Канті Почаївській Божій Матері» («Ой зійшла зоря»), яку приготовив для хорового співу визначний український композитор Микола Леонтович, який також подібно приготовив чудовий «Щедрик». Підчас т. зв. Збаразької війни монастир обложили турки з татарами. В один критичний момент Божа Мати появилася над монастирем у супроводі Ангелів та славного ігумена монастиря, Преподобного Іова (Заліза) (1551-1651). Наїзники повтікали а деякі навіть стали православними християнами.

Однак Ікона появилася в монастирі ще в р. 1559, коли багата меценатка монастиря Анна Гойська принесла її до Лаври після уздоровлення від сліпоти її брата, Пилипа, який був помолився перед нею зі своєю сестрою. А Ікону була дістала Анна, як благословення від Владики Неофіта, ієрарха Константинопольського патріарха, якого вона надзвичайно щедро гостила, коли він провідував тернопільську область.

Ікони належить до тих, яких звемо «Уміленіє», тому ж на ній Святе Дитятко торкає личко Його Матері Своїм же личком, як вияв ніжної любови. Матір і Дитятко окружляють Преподобний Мина, Св. Пророк Ілля, Св. Первомученик Степан та Праведний Авраам як також Великомучениці Катерина, Парасковія та Ірина. З Ікони зроблено багато списків і на деяких написано при долі Ікони відбиток Стопи Божої Матері, якого Вона залишила на горі Почаївській, коли вона появилася там у стовпі вогненому перед деякими пастухами в р. 1340, з якої витекло чудотворне джерело води. Оригінал обведений металевою рамою, подібною до зірки, з самоцвітами, яку подарував Папа Климент XIV (1769-74), тоді коли монастир знаходився в руках греко-католиків (1720-1831), в пошану до численних чуд дарованих тим, які її шанували. (Наш власний Митрополичий кафедральний Собор у Вінніпезі має Список цієї Ікони, включно з зореподібною рамою з самоцвітами, якого виносили для вшанування учасниками Церковного Собору в р. 2005).

Під час її перебування в греко-католиків Ікона теж чудом здобула меценатство ще одного багатого спонсора, графа Миколи Потоцького. Граф був запальчивою людиною, який намагався застрілити кучера свого, коли коні перекинули його карету біля монастиря. Перестрашений кучер звернувся в напрямок монастиря та викликнув до Богоматері, яка появляється в Іконі, щоб вона спасла його. Коли пістолет не вистрілив помимо повторних спроб граф заспокоївся і вирішив посвятитися добробутові монастиря.

Мабуть через опіку Ікони Почаївську Лавра, помимо важких гонінь особливо підчас володіння безбожного комуністичного режиму, ніколи не закривалася. Паломники можуть вклонитися Іконі, Стопі, нетлінним Мощам Преподобного Іова а зараз і Преподобного Амфілохія (1894-1971), якого прилучили до Хору святих в р. 2002, як також і помолитися в келійці Преп. Іова, в яку він влізав через кам’янисту стіну в часі Великого Посту. Завжди є дуже багато людей, які шукають уздоровлення, милостині та помочі біля монастиря. Деякі монахи також жваво обороняють приналежність Лаври до Української Православної Церкви Московського Патріархату.

Нехай Мирна Жінка, що привела в світ Божого Сина своєю цілковитою та спонтанною відданістю Богові далі благословляє увесь мир Своїм заступством та чудами.

Ось Тропар на Свято Почаївської Ікони Божої Матері (яке припадає 5-го серпня за григоріанським календарем, що відповідає 23-му липня за юліанським), якого співаємо на 5-ий голос: «Перед святою Твоєю іконою, Владичице, ті, що моляться, зцілень сподобляються, віри істинної пізнання приймають і агарянські нашестя відбивають. Тому ж і нам, що до Тебе припадаємо, гріхів прощення випроси, помислами благочестя серця наші просвіти і до Сина Твого молитву нашу вознеси за спасіння душ наших.»

The Pochayiv Icon of the Mother of God, 1675

“We magnify You, Most Holy Virgin, and we venerate Your most honourable Icon, which You glorified many years ago upon the Mount of Pochayiv.”

The date 1675 associated with this Icon on our Church calendar refers to a miracle that occurred at the renowned Pochayiv Lavra (this is the name for a large, highly respected Orthodox Monastery such as that at Pochayiv in the Ternopil’ region of Ukraine). This miracle is glorified in the lovely “Chant to the Pochayiv Mother of God” arranged for choral singing by the renowned Ukrainian composer Mykola Leontovych (who also arranged the magnificent “Carol of the Bells”). During the Zbarazh War the monastery was besieged by Turks and Tatars. At a critical point the Mother of God appeared standing above the Monastery accompanied by Angels and the famous Ihumen (Abbot) of the monastery St. Job (Zalizo) (1551-1651). The invaders fled and some even converted to Orthodox Christianity.

However the Icon appeared on the scene in 1559 when the wealthy patron of the Monastery, Anna Hoyska brought it to the Lavra in recognition of the miraculous healing of blindness of her brother Philip who had prayed before it with his sister. Anna had received the Icon as a blessing from Vladyka Neofit, a hierarch of the Constantinople Patriarchate, who had been graciously hosted by her during his visit to the Ternopil’ oblast.

The Icon belongs to the “Tenderness” (“Umileniye”) group as the Holy Child touches His cheek to that of His Mother as an expression of intimate affection. Mother and Child are surrounded by St. Menas, the Holy Prophet Elias, St. Stephen the Protomartyr and St. Abraham the Righteous and the Great Martyrs Saints Catherine, Paraskeva and Irene. Many copies have been made – some of these also portray (at the bottom of the Icon) the image of the Footprint of the Mother of God which she left on the Pochayiv Mount when she appeared there in a pillar of flame before some shepherds in 1340, from which a miraculous spring gushed forth. The original is encased in a metal frame similar to a starburst with gems embedded in it, gifts from Pope Clement XIV (1769-74), during the period the Monastery was in the hands of the Greco-Catholics (1720-1831), in recognition of the many miracles granted to those venerating it. (Our own Metropolitan Holy Trinity Cathedral in Winnipeg has a copy of this Icon including the starburst, gem-encrusted frame, which was brought out for veneration by the participants in the Church Sobor in 2005).

During the time of its sojourn among the Greco-Catholics, the Icon also brought about the sponsorship of another wealthy patron, Count Mykola Potots’kyy, through a miracle. The Count was a short-tempered man who tried furiously to shoot his coachman when the horses over-turned his coach near the monastery. The frightened man turned towards the Monastery and cried out to the Mother of God, manifest in the Icon, to save him. When his pistol would not fire despite several attempts, the Count cooled down and decided to dedicate himself to the welfare of the Monastery.

Perhaps due to the patronage of the Icon, the Pochayiv Lavra, although hard pressed especially during the rule of the atheistic Communist regime, has always stayed open. Pilgrims are able to venerate the Icon, the Footprint, the incorrupt relics of St. Job - and now also St. Amphilochius (1894-1971) who was canonized in 2002, as well as pray in the small cave to which St. Job would crawl through the rocky wall to pass the time of the Great Fast. There are always a great many people seeking healing, alms and relief. Some of the monks also vigorously defend the Lavra’s continued adherence to the Ukrainian Orthodox Church, Patriarchate of Moscow.

May the Peaceful Lady who brought the Son of God into the world through Her complete and spontaneous devotion to God continue to bless the world with Her intercessions and miracles.

Here is the Troparion of the Feast of the Pochayiv Icon of the Mother of God (which falls on August 5 on the Gregorian calendar, corresponding to July 23 on the Julian), to be sung in the Fifth Tone: “Those who pray before Your holy Icon, O Lady, are vouchsafed healing and receive the knowledge of the true faith, and they repel the attacks of the Hagarenes. Therefore entreat remission of sins for us who fall down before You. Enlighten our hearts to thoughts of piety, and raise a prayer to Your Son to save our souls.”