Icons of the Mother of God

Ікони Божої Матері

Very Reverend Ihor Kutash kutash@unicorne.org

Мирозька Ікона Божої Матері, 1198

«З Пречистого Образа пролилися сльози з обох очей і потекли немов річка..»

На 7-го жовтня (24-го вересня на юліянському календарі) ми шануємо ще одну Ікону Божої Матері – Мирозьку. Оригінал мав появитися в р. 1198-му в Спасо-Преображенському Монастирі, якого заснували приблизно в р. 1156-му Преподобні Отці Нифонт та Авраамій з Києво-Печерської Лаври там, де сходяться річки Велика та Мирожка у м. Пскові (його назва походить із слова «Плесков» - від плескоту хвиль), рідному місті Великої Княгині Св. Ольги, бабуні Св. Володимира Великого, Хрестителя України-Русі.

У подячній книзі Монастиря записано ім’я Київського Князя Святополка. Це вказує на те, що Монастир існував до р. 1015, коли цей амбітний володар повелів забити своїх двох братів, Святих Страстотерпців Бориса й Гліба, щоб запевнити своє переємство на Престолі, чим заслужив від свого та грядущих поколінь назву «Окаянний».

Чума шаліла в околиці, коли 24 вересня/7-го жовтня 1567-го р., на Свято Кончини спів-основника Монастиря, Св. Авраамія, появилася чудесна ознака. Ікона почала плакати. Давній опис про це каже, що струмочок сліз потік з обох очей Божої Матері і приніс уздоровлення та благословення багатьом. Архиєпископ Пімен Псковський і Новгородський благословив вшановування Ікони Мирозької від того часу.

Мирозька Ікона є «Орантою», тобто вона показує Богородицю молющу, а також і Іконою Знаменною – тобто на ній знаходиться медальйон, з якого ввесь Богоспасаємий мир благословляє Емануїл, Христос-Младенець. Крім Ікони Мирозької, в якій бачимо тільки Божу Мати є і інша, на якій Праведний Князь Довмонт, язичник з Литви, який став відданим Християнином та мирно володів Псковом понад 30 літ, стоїть по її правиці. А по лівиці стоїть його супруга, Праведна Княгиня Марія, пізніше Схимонахиня Марфа, яка упокоїлась 8/21 листопада 1300-го р..

Обидві Ікони – чудотворні. Слава про лікувальну силу Ікони спонукала Московського Царя, Івана Василієвича, широко відомого під назвою «Грозний» (1530-1584), забрати її з Пскова, залишаючи в Монастирі точний список її. Ікони – не просто твори мистецтва, а прояви Божої Благодаті завдяки Боговтілення, яким Бог невідмінно поєднався з матеріальним космосом в Ісусі Христі. Отож ми вважаємо, що списки оригінальних Ікон також є середниками тієї самої Благодаті, яка випливає з оригіналів.

Між іншим під кінець 19-го віку, коли переробляли Преображенський Собор у Пскові, то знайшли прекрасні фрески з 12-го віку, якими були прикрашували Храм. Ще один приклад цього рідкісного стилю церковного мистецтва знаходимо в Церкві Св. Кирила Олександрійського в Києві.

Благодать цієї Ікони також навістила Церкву в Канаді. О. Протодиякон Назарій Полатайко, разом зі своєю дружиною, Татяною, працюють зі своєї Студії іконографії ім. Свв. Аліпія та Андрія Рубльова – раніше в Вінніпезі, а зараз у Оттаві. Це вони написали Ікони для Іконостасу в Колегії  Св. Андрея в Вінніпезі, як також серію Ікон Святих України, які приміщуються при Консисторії Української Православної Церкви в Канаді. О. Назарія ментором в Іконографії був славний та побожний о. Зінон Теодор (родом з Миколаїва в Україні) саме з Мирозького Монастиря.

The Myrozh Icon of the Mother of God, 1198

“From the All-Pure Image were tears from both eyes, and like streams did flow..”

On October 7 (September 24 on the Julian Calendar) we celebrate another Icon of the many Icons of the Mother of God, the Myrozh Icon. The original is said to have appeared in 1198 in the Saviour-Transfiguration Monastery which was founded about 1156 by Sts. Niphont and Abramius of the Kyiv Monastery of the Caves at the juncture of the Rivers Velyka and Myrozha in the city of Pskov (an abbreviation of “Pleskov”, relating to the lapping of the waves), the native city of the Great Knyahynia, St. Ol’ha, grandmother of St. Volodymyr the Great, Baptizer of Ukraine-Rus’.

The name of the Kyivan Knyaz’ Svyatopolk is listed in the thanksgiving book of the Monastery, evidence of its existence prior to 1015 when this ambitious ruler had both of his brothers, the Passion-bearers Sts. Borys and Hlib, killed in order to secure his hold on the throne, an action which prompted his and generations to come to call him “Okayannyy” (“the Accursed”).

A plague was ravaging the countryside when, on September 24/October 7, 1567, on the feast of the repose of the Monastery’s co-founder, St. Abramius, a miraculous sign occurred. The Icon began to weep. An ancient document says that a stream of tears flowed from both eyes of the Mother of God and brought healing and blessing to many people. Consequently Archbishop Pimen of Pskov and Novgorod blessed the commemoration of the Icon on that day from that time forward.

The Myrozh Icon is an “Orans” (“Praying”) Icon as well as an Icon of the Sign, i.e. one in which, from a medallion on the upper part of her body, Christ-Emanuel blesses the universe He has come to save. Beside the one in which the Theotokos stands alone, there is another Myrozh Icon in which the Righteous Kniaz’ Dovmont, a pagan from Lithuania who became an exceedingly devoted Christian, and reigned over Pskov, for the most part quite peacefully, for over thirty years, stands on her right. His spouse, the Righteous Knyahynia, Mariya Dmytrivna, later Schema-nun Martha, who reposed on November 8/21, 1300, stands on the other side.

Both Icons are considered to be miracle-working. The Icon’s reputation for healing led the Tsar of Moscow, Ivan Vasiliyevich, popularly known as “the Terrible” (1530-1584), to take it from Pskov, leaving the Monastery with an exact copy. Icons are not simply works of art but manifestations of Divine Grace through the Incarnation by which God united decisively with His material universe in Jesus Christ. Thus we hold that copies of original Icons are also vehicles of the same Grace that flows into and through the originals.

Incidentally towards the end of the 19th century, during a remodeling of the Transfiguration cathedral in Pskov, there were discovered beautiful frescoes of the 12th century, with which the church had been painted. Another renowned example of this style of Church art is found in the Church of St. Cyril of Alexandria in Kyiv.

The Icon’s grace has touched the Church in Canada as well. Protodeacon Nazari Polataiko, together with his wife, Tatiana, work from their Sts. Alipij and Andrew Rublev Icon Studio, formerly in Winnipeg, and now in Ottawa. It was they who wrote the Icons for the Iconastasis in the Chapel at St. Andrew’s College in Winnipeg, and as well as a series of Icons of Saints of Ukraine, which are at the Consistory of the Ukrainian Orthodox Church of Canada. Fr. Nazari was mentored from the Monastery of Myrozh by the renowned and saintly Iconographer, Fr. Zinon Teodor (who hails from Mykolayiv in Ukraine).

May our Lady, who brought healing to the people of Pskov, the city of lapping waters, bring the healing waters of Grace to our hearts and souls so that we might worthily serve the Son She brought into the world for our salvation. Amen.