The Feasts of Our Lord

СЛАВА ГОСПОДНІ

Very Reverend Ihor Kutash kutash@unicorne.org

Всесвітнє Воздвиження Чесногой Животворящого Хреста Господнього

"Підносимо Хрест і все, що правдиве, збирається докупи» (Свт. Андрій Критський)"

Це Свято встановив в р. 335-му Імператор Християнин Св. Константин Великий (306-337) у наступний день по посвяченні великого Храму Святого Воскресення в Єрусалимі, який у собі приміщує Голгофту, де був розп’ятий Господь і Св. Гріб, де положили Його Пречисте Тіло, та з якого Він воскрес із мертвих.

Константин був переміг Ліцінія, володаря східньої частини Римської імперії, після того як він наказав начертати знак Хреста на щитах свого війська, повіривши в таке значіння видіння знака Хреста на небесах із написом «Цим знаком переможеш». Він уже був припинив гоніння Християн Едиктом Медіоланським в р. 313-му перемігши Максентія, володаря західної частини Імперії.

Св. Константин прагнув знайти правдивий Хрест Господній і послав свою стареньку мати Св. Єлену шукати його в Єрусалимі. Нарешті прийшов до неї старий єврей, що називався Юда, з вісткою, що Хреста були закопали під храмом богині любові Венери, яку спорудили римляни над місцем, де був розп’ятий правдивий Господь Любови.

Знайшли три хрести та чотири цвяхи як також і дошку з написом Пилата. Патріарх Макарій звелів положити тіло мертвого чоловіка, якого хоронили, на кожному з хрестів. Правдивий Хрест повернув мертвому життя. Коли це побачив Юда він увірував у Господа і прийняв Хрещення з ім’ям Киріяк. Потім же став він і Єпископом Єрусалиму і прийняв мучеництво за імператора Юліяна Відступника (361-363).

Щоб дати кожному можливість поклонитися перед прецінним Древом Хреста, його піднесли у 4 сторони світу а люди вклонялись перед ним і постійно співали «Господи помилуй».

Ми теж поклоняємось перед Хрестом покритим квітами посеред нашого Храму. Він поєднаний з правдивим Хрестом, на якому Господь пролив Свою Кров і віддав Своє життя, щоб здобути та очистити Свою Невісту, Церкву, якої ми є членами

Нехай наше єднання з Хрестом Господнім дає нам усім спокій та радість а також і відвагу й силу носити власні Хрести Йому на славу а н6ародові Його на спасіння. Амінь

The Universal Exaltation of the Precious and Life-Giving Cross

"The Cross is exalted, and everything true gathers together” (St. Andrew of Crete)"

This Feastday was established in the year 335 by the Christian Emperor St. Constantine the Great (306-337) the day after the consecration of the great Temple of the Resurrection which houses within it Golgotha, where the Lord was crucified and the Holy Sepulchre where His Body was laid and from which He rose from the dead.

Constantine had won victory over, Licinius, ruler of the eastern part of the Roman Empire, after he had the Sign of the Cross emblazoned on the shields of his army in response to a vision he had had of the Cross in the sky with the words “In this sign conquer”. He had already halted the persecution of Christians by his Edict of Milan in 313, having defeated Maxentius the ruler of the western part of the Empire.

St. Constantine thirsted to find the true Cross of the Lord and sent his aging mother St. Helena to look for it in Jerusalem. Finally an elderly Jewish man named Jude came to her with the information that the Cross had been buried beneath the temple of Venus, which the Romans had built over the place of the Crucifixion of the true Lord of Love.

Three crosses were found as well as four nails and the board with Pilate’s inscription on it. When Patriarch Macarius asked that the body of a dead man from a funeral be placed upon the crosses one by one, the true Cross restored the man to life. Jude believed in the Lord having seen this miracle and was baptized with the name Cyriacus (meaning “of the Lord”). He later became Bishop of Jerusalem and suffered martyrdom under the reign of Julian the Apostate (361-363).

In order to give everyone the opportunity to venerate the priceless Relic of the Lord’s Passion the Cross was elevated in the four directions of the compass as the people bowed down before it singing over and over: “Lord have mercy”.

We too bow before the Cross which lies covered with roses in the middle of the Temple. It is linked with that true Cross upon which our Lord shed His blood and offered up His life to win and purify His Bride, the Church of which we are members.

May our link with the Cross of the Lord give all of us peace and joy as well as courage and strength to bear our own Crosses for His glory and the salvation of His people. Amen.