В Апостолі сьогодні ми читаємо: «Бо Христос, коли ми були ще недужі, Своєї пори помер за нечестивих» (Римлян 5:6).
Зауважмо вислів «Своєї пори». Нам часто здається, що ми живемо в замкнутій системі. Ми обмежені в просторі бо ж не можемо в той сам час бути в двох місцях чи більше. Ми також обмежені в часі – ми займаємо певний простір у даному часі.
Але ми справді не свідомі про час як такий. Багато людей постійно згадують минуле з ностальгією чи жалем. Або думають про майбутнє з надією чи страхом. Але жити в часі в такий спосіб – це жити в ілюзіях. Ми мусимо привчати себе жити в теперішньому часі! Ми мусимо зосереджувати свою увагу і пильнувати те, що навколо нас розвивається в цьому часі та в цьому ж місці.
Ісус навчає нас про Бога, Який є Володарем простору й часу. Він усе бачить, усе знає, все створив і все підготовляє. Він знав кожного з нас перед тим, як ми появились у світі, навіть перед створенням часу як такого. Бога час не обмежує – Він Сам творить час!
У Бозі – в Отці, Синові й Святому Духові – ми живемо в вічності, де перебіг часу нам не загрожує. Але разом з тим ми також живемо на річці постійно текучого часу. Ось тому Бог Син, Друга Особа Пресвятої Тройці, втілився, щоб спасти і пробудити нас – тобто Він став Людиною і підкорив Себе течії часу й простору.
З точку зору хронології ця подія – найважливіша в історії космосу. Вона відбулася «своєї пори», тобто саме в момент, який для неї був приготовлений. Все що перед тим відбулося було підготовкою для цього моменту, і все що наступає після нього – розвиток того моменту. Ось так ми Християни розуміємо час.
І це відноситься до всього в нашому житті. Звичайно ми також маємо свою відповідальність. Ми маємо робити певні рішення, висловлювати відповідні слова і осмислювати благородні думки. У нас також обов’язок і покликання каятися за зло, яке ми та інші вносимо в світ зловживанням цієї Богом нам даної – безповоротно – свободи. Та будьмо впевнені в тому, що Бог тримає нас – безмежно більш любовно та чіпко чим ми, на жаль, тримаємось Його – і все остаточно вчинить Він «Своєї пори» для нашого добра, нашого спасіння – і відновлення і спасіння космосу.
Слава нашому Богові, Владиці часу й простору – всього що було, що є і що має прийти! Амінь. |
In today’s Epistle we read Saint Paul’s good news: "While we were yet helpless, at the right time Christ died for the ungodly" (Romans 5:6).
Note the phrase "the right time". It often seems to us that we are living in a closed system. We are limited by space for we can not be in two or more places at once. We are also limited by time - we also occupy a space in time.
But we are not truly aware of time as it really is. Many people think continually of the past - with nostalgia or regret. Or they think of the future with hope or fear. But to live in time in that way is to live in illusion. We must discipline ourselves to live in the present! We need to focus on and be alert to what is unfolding around us at this time and in this space.
Jesus’ teachings show us a God Who is the Master of space and time. He sees all, knows all, created all and prepares all. He knew each one of us before we came to be, even before the creation of time itself. God is not limited by time – He creates time!
In God: the Father, the Son and the Holy Spirit, we live in eternity where we can not be touched by the passing of time. But, of course, we live as well on the river of passing time. This is why, to save and awaken us, God the Son, the Second Person of the Trinity, was incarnate - that is He became human and submitted Himself to the flowing of time and space.
Chronologically speaking, that event was the most important one in the history of the cosmos. It occurred at "the right time", that is at exactly the moment which had been prepared for it. Everything that came before it was a preparation for this moment and everything that comes after is an unfolding of this moment. This is how we Christians look at time.
This holds for everything in our lives. Of course, we are responsible as well. We do have choices to make, good works to do, appropriate words to speak and noble thoughts to reflect upon. We also have the responsibility and vocation to repent for the evil we, and others about us, introduce into the world by the misuse of this freedom that God has given us - irrevocably. Let us, however, be secure in recalling that God holds on to us – much more lovingly and tenaciously than we hold on to Him, alas - and all shall ultimately be done on His part "at the right time" for our good, our salvation - and the restoration and salvation of the cosmos.
Glory to our God, the Lord of time and space - of all that was and is and that shall be! Amen. |
]