РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ:

Смуток радістю стає!

THE NATIVITY OF THE THEOTOKOS:

Sorrow is transformed into Joy

Fr. Ihor Kutash - о. Ігор Куташ
kutash@unicorne.org

На 21-го вересня за григоріанським календарем (це – 8-го вересня за юліанським) ми святкуємо великий Празник Різдва Пресвятої  Богородиці, який рівнож є Престольним Празником українських Церков і Соборів, які носять почесне ім’я Премудрості Божої, тобто Софії бо ж «Софія» на грецькій мові це власно «Премудрість».

Оборонець Православ’я автор численних Богом натхнених церковних співів, Св. Іван Дама скин, ось це писав про це Свято: «День Різдва Божої Матері – це день вселенської радості бо через Божу Матір увесь людський рід оновився і смуток першої матері, Єви, радістю став».

Що ж це за смуток Єви? Він походить внаслідок великої трагедії, яку припала людській родині, якої перша мати – це Єва. Ця трагедія – гріхопадіння, втрата первісної благодатного стану, що настав через непослух Адама й Єви. Це гріхопадіння описує символічно розповідь про споживання забороненого плоду. Вона просто означає, що Адам і Єва зрадили відношення любові та довір’я, яке було між ними і Богом, їхнім Творцем, Батьком і Приятелем. Він був сказав їм стримуватися від споживання плоду дерева пізнання добра й зла. Іншими словами Він закликав їх бути вірними відношенню між ними – між Батьком і Його дітьми. Єдиний спосіб, яким вони могли б «пізнати» добро й зло це зломити відношення їхнє з Богом і цим вони пізнають, що це таке бути відчуженими від Нього. І це й сталося. Вони зломили відношення і ось наступили сором, страх і смерть. Так, ось тоді вони пізнали добро і зло. Добро – бути з Богом, а зло = бути віддаленими від Нього.

Однак Бог не покинув Своїх дітей. Він приготовив дорогу для нового відношення з ними, якого вже не можна зломити. Богородиця, якої народження ми святкуємо була тим середником у створенню цього нового єднання. Він стала новою Матір’ю людського роду, новою Через неї Бог Син став Людиною – тобто Боголюдиною, який навіки поєднав у Собі Божество і людськість. У Ньому і через Нього розділення припинене – сором, страх і смерть зупинені і любов, довір’я і смерть перемогли. Що за радість для цієї Матері, цієї нової Єви, в тому що вона і її діти тепер і назавжди безпечні і вдома з Отцем Небесним! Справді смуток радістю став!

On September 21 on the Gregorian Calendar (which is September 8 on the Julian) we celebrate the great Feast of the Nativity of the Most Holy Theotokos, which is also the Patronal Feast Day of Ukrainian Churches and Cathedral bearing the name of Holy Wisdom (popularly rendered in English as St. Sophia or St. Sophie – since “Sophia” is the Greek word for “Wisdom”).

The defender of Orthodoxy and author of many inspired hymns of the Church, St. John of Damascus, had this to say about this Feast: “The day of the Nativity of the Mother of God is a day of universal joy for, through the Mother of God, the entire human race was renewed and the sorrow of the first mother, Eve, was transformed into joy”.

What was this sorrow of Eve’s? It was the result of the great tragedy that befell the human family, of which Eve was the first mother. That tragedy was the fall – the loss of the original state of grace due to the disobedience of Adam and Eve. This fall is described in a symbolic way in the story of the eating of the forbidden fruit. It means simply that Adam and Eve betrayed the relationship of love and trust which existed between them and God, their Creator, Father and Friend. He had told them to refrain from eating of the fruit of the tree of knowledge of good and evil. In other words, He had invited them to be faithful to the relationship between them – between the Father and His children. The only way for them to “know” good and evil was to break their relationship with God and thus experience what it was like to be separated from Him. And that is exactly what happened. They broke the relationship and on to the scene came shame, fear and death. Yes, they now knew good and evil. Good was being with God; evil was being separated from Him.

However, God did not abandon His children. He prepared the way for a new relationship with them, which could not be broken. The Theotokos whose birth we celebrate was the instrument by which that new union was created. She became the new Mother of the human race, the new Eve. Through her, God the Son became a Human – the Godman, forever uniting in Himself divinity and humanity. In Him and through Him the separation is brought to an end – shame, fear and death have come to an end, and love, trust and life have won. What joy for this Mother, this new Eve, to find that she and her children are once more and forever safe and at home with the Father! Truly sorrow has been transformed into joy!