БОГОЯВЛЕННЯ: ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДНЄ

THE THEOPHANY: THE BAPTISM OF OUR LORD

Fr. Ihor Kutash - о. Ігор Куташ kutash@unicorne.org

«Народ, що в темноті сидів, світло велике побачив…»

Євангелія, яку читаємо в Неділю по Богоявленні, - від Св. Матвія (4:12-17). У ній він він цитує пророцтво Ісаїї (9:2): «Народ, що в темноті сидів, світло велике побачив». Таким чином Євангелист підкреслює, що служіння Господа Ісуса, Якого хрестив Св. Іван Предтеча, котрого Ірод скоро по цьому ув’язнив, - це сповнення пророцтва. Бог приводив довго ждане спасіння народові Ізраїля і всьому світові.

Тому то Свято Богоявлення також звемо Святом Просвічення, і колись був звичай хрестити оголошених, тобто тих котрі приготовлялися увійти в Церкву, в навечір’я цього Свята. Було колись, що й Свято Різдва Христового святкували разом з цим чудовим Святом. Так роблять орієнтальні православні до нині.

А для східньо-православних головна подія в цьому Святі – це освячення води у Храмі та на зовні, особливо біля якоїсь води. Значіння цього полягає в тому, що наш Господь, Бог Син, Друга Особа Пресвятої Тройці, Який вічно народжується від Отця, прибув до нас, як справжня Людина, щоб покінчити наше відчуження від Бога та Його Раю, якого Він для нас посадив. Він не тільки народився, як досконала Людина, але також Себе ідентифікує з нами. Це ж чинить Він тим, що приймає хрещення в Йордані від Івана, немов би мав Він потребу очищення.

Він цього ж не потребував, що й пізнав Іван, коли він перечив: «Я повинен хреститись від Тебе, і чи Тобі приходити до мене?» Ісусова відповідь Іванові, що «так годиться нам виповнити всю правду», показує, що Він робить це для нас а не для Себе. Він ідентифікувався з грішним людством, тому що Він прибув до нас, щоб прийняти повністю на Себе стан людства, щоб привести Його до Отця, щоб можна було його перетворити на людство досконале.

Коли Ісус сходить у води, Він приносить туди з Собою тебе й мене. Це не Він цим очищується – а ти й я. Вода, яку освячуємо – це вода нашого очищення. Це – початок повного відновлення Створіння, щоб було воно тим, чим Бог створив його – Царством Його на землі, так як у Небі.

Православні уважають, що спасіння – це зростання у цій досконалості, перетворення темноти на світло, перетворення грішних людей на дітей Божих. Св. Афанасій проголосив у 4-му столітті, що «Бог став Людиною, щоб людина могла стати Богоподібною» (тобто, Божою благодаттю титм, чим Бог й по Своїй природі).

І так немає жодної границі радості, любові, світлу, спільності, які мають звершуватися поміж Богом і Його створінням. Ми не тільки визволені від наших гріхів, нашого пониження, нашої слабкості, нашої несвідомості та нашої розпуки. Ми спасені для життя в Царстві Божому. Отож у цій же Євангелії, яку ми читаємо в Неділю після Богоявлення, ми чуємо, як закликає Господь наш Ісус: «Покайтеся», тобто поверніться від темноти до Божого чудового Світла «бо наблизилось Царство Небесне!» Воно ось зараз тут, для того, щоб ми могли його схопити та прийняти з радістю та любов’ю, щоб могли ми його втілювати у світі таки сьогодні. Амінь

“The people who sat in darkness have seen a great light”

The Gospel reading on the Sunday after the Theophany is that proclaimed by St. Matthew (4:12-17). In it he quotes the prophesy of Isaiah (9:2): “The people who sat in darkness have seen a great light”. Thus he shows that the ministry of Jesus, who has been baptized by St. John, who was imprisoned by Herod shortly after that event, was a fulfilment of prophesy. God was bringing the long-awaited salvation to the people of Israel and to the world.

Thus, the Feast of Theophany is also called the Feast of Illumination, and at one time it was traditional to baptize catechumens, those preparing to enter the Church, on the eve of this festival. At one time the Feast of the Lord’s Nativity was celebrated together with this marvellous Feast – as the Oriental Orthodox do to this day.

For the Eastern Orthodox the main event of the feast is the blessing of water – in the Temple and also outside beside a body of water. The significance of this is that our Lord, Who is God the Son, the Second Person of the Trinity eternally begotten of the Father, has come to us as a true Human Being, to end our alienation from God and from His Paradise which was made for us. He is not only born as a perfect Human but also identifies with us. He does so by being baptized in the Jordan by John, just as though He had need of purification.

He had no such need, as John recognized when he protested: “I need to be baptized by You, and are You coming to me?”. Jesus’ answer that John should do it “for thus it is fitting to fulfill all righteousness”, shows that He was doing this for us rather than Himself. He was identifying with sinful humanity because He had come to take all of the human condition upon Himself in order to bring it to the Father so that it could be transformed into perfect humanity.

When Jesus descends into the waters He brings with Him you and I. It is not He Who is purified thereby – it is you and I. The water we bless is the water of our purification. It is also the beginning of the full restoration of creation to what it was made by God to be – His Kingdom on earth as it is in Heaven.

The Orthodox view salvation as the growth into this perfection, the transformation of darkness into light, the transformation of sinful humans into the children of God. St. Athanasius proclaimed in the 4th century: “God became man so that man could become godlike” (that is, by God’s grace what God is in His nature).

Thus, there is no end to the joy, the love, the light, the fellowship that is to come about between God and all His creation. We are saved not only from our sins, our humiliation, our weakness, our ignorance, our despair. We are saved for life in the Kingdom. Thus, in the same Gospel we read on the Sunday after the Theophany, we hear Jesus say: “Repent” – that is turn away from darkness towards God’s marvellous light – “for the Kingdom of Heaven is at hand” – it is here and now, ready to be grasped, ready to be received with joy and love so that we may embody it in the world today. Amen.