Св. Монена, засновник Кілевійського монастиря в Ірландії

St. Monenna, foundress of Killevy Monastery (Ireland)

Very Reverend Ihor Kutash kutash@unicorne.org

“She gained a triumph, a hostage of purity, a kinswoman of great Mary” (Felire St. Oengus the Culdee)

On July 19 (which is July 6 on the Julian calendar) we celebrate the memory of one of the many Saints of the undivided Church of the first millennium – St. Monenna, foundress of the the Killevy (often spelled “Killeavy”) Monastery in Northern Ireland, who reposed in the Lord on that day in 518.

Monenna was born a princess about 435 in the Donaghmore area of County Down. Her father was Machta, king of the territory from Louth to Armagh, and her mother, Comwi or Coman, was the daughter of a king as well. Monenna was baptized and chrismated by the great St. Patrick himself when he visited her parents. He gave her the name of his own sister, Darerca, and prophesied that she would be remembered for a long time. It is also said that it was he who veiled her as a monastic. Some sources say that Monenna’s younger brother, Ronan, became a bishop in Scotland.

The name “Monenna” (or “Moninna”) by which she is generally known may actually be an affectionate nickname given by those who venerated her, a common practice with Irish saints (for example St. Patrick is often called “St. Paddy”). “Monenna” or “Mo-ninne”means in Irish “my Ninna” or “my daughter”. There is a legend that a dumb man was healed by her prayers and that the first words he spoke were “Ninna Ninna”. “Ninna” was also said to be the first word the Saint herself said as a baby. She is also known as “Mo-Blinne” or simply “Bline. This is a development of Moninna, whereby the consonants “m” and “n” became “bl”.

St. Monenna first founded a monastery in Faughart, the town where the other famous Irish female monastic, St. Brigid of Kildare, was born. She later took her nuns west to the island of Begerin to be guided in the ways of monastic life by one of the first Irish bishops, St. Ibar (Ivar or Ivor). She may have laboured for a time with St. Brigid herself. Finally Monenna founded a monastery in Killevy (meaning “church of the mountain” in Irish), initially consisting of eight virgins and a widow with a baby boy. The lad, whose name was Luger, was lovingly raised by the sisters and in time became a bishop.

The Celtic monasteries of Ireland at the time were inspired by the lifestyle of the 4th century Desert Fathers and Mothers. They consisted essentially of several small hermitages with a central church and other community buildings. Since they were patterned after the early Egyptian monasteries in the desert, the monastic sites in Ireland were often referred to as “diseart” i.e. “secluded place” or desert. (Incidentally, the name “Dysart Road” which is the street address of the Ukrainian Orthodox theological school, St. Andrew’s College, in Winnipeg, Manitoba, has this same meaning).

Monenna was renowned for her asceticism. She was compared to St. John the Baptist and St. Elias. Like John, she wore a garment of badger-skins. She combed her hair once a year at Easter and tilled the ground to grow her own food. Her hoe, her comb and her badger-skin garment were long kept at the Killevy monastery as relics. The Orthodox sing to her this Troparion in Tone 8: “O Monenna, who strove for perfection alone on a mountainside,/ thou wast found worthy to be called 'daughter of Elijah' and didst live like the desert fathers./ Pray to Christ our God that our souls may be saved.”

Pilgrims visit the site of St. Monenna’s monastery to this day. It is near the Northern Irish city of Newry. On the northeastern slope of Slieve (Mount) Gullion, there is a holy well called Saint Moninne's (or St. Bline’s) Well. It is marked by a large white cross. There is also a large granite slab which is said to mark her grave. The well has an inscription: “Tobar Naomh Blathnaid” (St. Blathnaid’s Well – another version of her name). Pilgrims come there especially on her Feastday, July 6 (Gregorian calendar), to drink and wash their eyes with the water from the well and to tie a rag on one of the nearby trees – an Irish custom by which prayers are offered for those near and dear. There is a Gaelic Athletics Club as well as a Youth Group that bears her name in Killeavy, County Armagh. Thus St. Patrick’s prophesy that the young lady he baptized and introduced to monastic life would be known for a long time continues to be fulfilled.

The details of the life of St. Monenna are often tangled up in the lives of other local Saints of the first millennium of Christianity with similar names – for example St. Merryn or Modwenna, a hermitess on the island of Andresey in the Trent River in England. There are even those who link the name of the city of Edinburgh with her name in its Scottish version of Edana, Edan or Edin. An academic from McGill University in Montreal, Dr. Dorothy Ann Bray, has written papers and lectured on this great early Irish Saint.

May the intercessions of St. Moninna continue to bring peace and harmony to her native Irish land – and to us, who seek, as she did, to serve the Lord with kindness and faithfulness. Amen.

«Вона здобула перемогу, застава чистоти, родичка великої Марії…” (Мартирологія Св. Онґуса, Друга Божого)

На 19-го липня (це – 6-го липня за юліанським календарем) ми святкуємо пам'ять однієї з численних Святих нерозділеної Церкви першого тисячоліття, Св. Монени засновника Кілевійського монастиря в північній Ірландії, яка на той день упокоїлась у Бозі у р. 518.

Монена народилась королівною приблизно в р. 435 у Донагморській області Давнського повіту. Її батьком був Махта, король території від Лавт до Армаг, а її мати Комві чи Коман, теж була дочкою короля. Монену охрестив і миропомазав сам великий Св. Патрік, коли відвідував її батьків. Дав він їй ім'я власної сестри, Дарерки, і пророкував, що її пам'ятатимуть довгі віки. Також кажуть, що це він увів її в монашество. Деякі джерела пишуть, що молодший брат Монени, Ронан, став єпископом у Шотландії.

Ім'я «Монена» (або «Моніна»), як її переважно називають може бути ніжним прізвиськом, якого дали їй ті, що її шанували. Це нерідко буває з ірландськими Святими – наприклад Св. Патріка буває називають «Св. Паді». «Монена» або «Мо-ніне» означає по-ірландському «моя Ніна» або «моя донечка». Існує легенда, яка каже, що одного разу вона вздоровила німого своєю молитвою і перші слова, яких він вимовив були «Ніна. Ніна». Слово «Ніна» наче б то було першим словом, якого сама Свята вимовила будучи немовлятком. Її також називають «Мо-бліна» або просто «Бліна». Це – розробка слово «Моніна», в якому приголосні «м» і «н» стають «бл».

Св. Монена перше заснувала монастир у місті Фоґгарт, де інша народилася славна ірландська монахиня, Св. Бріґіта Кілдерська. Потім вона своїх монашок перевела до острова Беґерін, щоб отримати вказівки про монарше життя від одного з перших ірландських єпископів, яким був Св. Ібар (чи Івар чи Івор). Можливо вона певний час була сотрудником самій Св. Бріґіті. Нарешті Монена заснувала монастир у Кілеві (слово означає «церква на горі»). Він спочатку складався з 8-ох дівиць та вдови з хлопчиком. Хлопчика, який називався Луґер, з любов'ю виховали сестриці і він потім став єпископом.

Кельтській монастирі Ірландії на той час були натхнені способом життя Отців і Матерів Пустельників 4-го століття. Вона в основному складалися з малих ермітажів з центральною церковцею та іншими спільними будинками. Тому що вони взорувалися на ранніх єгипетських монастирях у пустинях, ці монаші оселі в Ірландії часто носили назву «дісерт», що означає «відлюдне місце» або «пустиня». (між іншим назва вулиці, на якій знаходиться Українська православна школа Колегія Св. Андрея в Вінніпезі в Манітобі, «Dysart Road”, має те саме значення).

Монена – відома, як аскет. Її прирівнювали до Св. Івана Предтечі та Св. Іллі. Подібно до Івана вона одягалася в одяг зі шкур барсуків. Волосся вона зачісувала своє волосся раз у рік на Пасху і обробляла землю, щоб вирощувати власну їжу. Її сапа, гребінь та шкіряний одяг довго тримали в Кілевійському монастирі, як реліквії. Православні співають їй це Тропар на Голос 8-ий: «О Монено, що на самоті змагалася осягнути завершеність на схилі гори, / вдостоїлася ти зватися 'дочкою Іллі' і жила, як отці пустельники. / Моли Христа Бога нашого, щоб спас Він душі наші.»

Паломники провідують місце, де знаходився монастир Св. Монени до нині. Знаходиться воно біля м. Нюрі в північній Ірландії. На північно-схдіній схилі Гори Ґаліон знаходиться колодязь, що зветься Колодязь Св. Монени (або Св. Бліни). Позначений він великим білим Хрестом. Також близько лежить велика гранітна плита, яка, кажуть, позначує її гріб. На колодязі напис: «Tobar Naomh Blathnaid» (Колодязь Св. Блатнаїди – ще одне версія її імені). Паломники прибувають туди особливо на її Свято, 6-го липня (за григоріанським календарим) і п’ють воду та промивають нею очі а також прив’язати ганчірку на одному з довколишніх дерев – це ірландський звичай, яким приносять молитви за близьких і рідних. Є Гаельський клуб атлетизму та Клуб молодіжі, які носять її ім'я у м. Кілеві в повіті Армаг. І так далі сповнюється пророцтво Св. Патріка про те, що дівчинка, яку він охрестив а потім увів у монаше життя, буде знана на довгі віки.

Деталі про життя Св. Монени часто спутані життям інших місцевих Святих першого тисячоліття Християнства з подібними іменами, як напр.. Св. Мерин чи Мод вена, пустельниця, що прожила на острові Андресі на ріці Трент в Англії. Навіть є ті, що пов'язують ім'я м. Едінбург з її іменем у шотландській версії – Едана, Едан чи Едін. Науковець з університету Меґил у Монреалі в Квебеку, д-р Дороті Ан Брей, написала наукові статті та давала виклади про цю славну давню ірландську Святу.

Нехай надалі приносять заступниці Молитви Св. Монени мир та злагоду її рідній ірландській землі – а також і нам, що стараємося, як вона, вірно служити Господові проявляючи ласкавість до ближнього. Амінь.