М’ясопусна Неділя – про Страшний Суд

Meatfare Sunday – about the Last Judgement

Very Reverend Ihor Kutash kutash@unicorne.org

«Визволи мене від огню невгасимого і сподоби мене стати праворуч Тебе, О праведний Судде!» (Недільний Тропар)

Сучасний православний учитель, Митрополит Антоній Блюм, написав:

«Без огляду на те чи розглядаємо якийсь стих, чи якусь заповідь, чи якусь подію в житті Христа, ми мусимо перш за все зважити його дійсний об’єктивний зміст. Це дуже важлива справа бо ціль роздумування – не будувати фантастичну структуру, але зрозуміти істину. Там і є істина, вона ж Божа істина, і роздумування мало б бути мостом між нашим браком зрозуміння і об’явленою істиною. Ось так ми зможемо просвітити свій ум і нарешті навчитися мати в собі «розум Христовий», як пише Апостол Павло (I Кор. 2:16). (Modern Spirituality: An Anthology [Сучасна духовність – антологія], ст. 27)

Маючи це на увазі послухаймо слова Христові Його учням в вечорі перед Його розп’яттям. Він сказав: «Усі ви через Мене спокуситеся ночі цієї» Матвія 26:31). Тут важлива наука для нас особливо тепер коли ми приготовляємося до Суду, якого ми споминаємо у М’ясопусну Неділю. Що ж каже нам Господь?

Коли учні почули Його слова вони мабуть обідилися і збентежились. Як же міг Господь думати, що вони, які були з Ним увесь час, тепер могли б відійти від Нього? Чи не бачив Він того, які вони вірні і хоробрі? Та Господь не мав на увазі зразити їх, а радше хотів розвіяти їхню ілюзії про те, що вони сильні і приготовити їх до покаяння, щоб вони могли здобути справжню силу.

Ісусові слова остаточна мали дати їм надію. Коли мав настати той найтяжчий момент після Його смерті на Хресті, коли вони мали засуджувати себе в тому, що вони покинули Господа Його ворогам у Його годині великої потреби, вони могли пригадати собі, що Він наперед сказав, що так воно й буде, а все одно їх не відкинув. Таким чином Він показав їм, що вони таки можуть покаятися, повернутися до Нього і далі йти за Ним із чіткішою свідомістю про їхні недостачі та з вірою у силу Божу, яка всі недостачі покриває.

Господь показує нам, що Він знає наші слабості та що Він прийшов до нас спасти і перетворити нас. Остаточний результат цього процесу має бути дійсно досконалий чоловік і жінка – такі, яких Бог і бажав створити. Так є багато падінь по тому шляху, але також є багато нагод каятися, навіть зі слізьми, і вчитися того, як бути смиренним перед Богом і Йому підкорятися. І ми й мусимо каятися постійно кожного дня бо є ми постійно не дорівнюємо праведності, яку ми повинні проявляти в житті.

Отож підсилені спогадом про Його провидіння та любов, яка все передбачає приготовляймося до Суду заховуючи Піст. (Сьогодні останній день їсти м'ясо і м’ясні продукти аж до Пасхи. Яйця і молочні продукти дозволені кожний день у наступному тижні у нашій підготовці для більш інтенсивного посту літургійного сезону, в який ми ступаємо). Він нас не відкине. Він нас прийме і допоможе нам.

“..[D]eliver me from the unquenchable fire, and make me worthy to stand at Your right hand, O righteous Judge!” (Sunday Troparion)

Metropolitan Anthony Bloom, a contemporary Orthodox teacher, has written:

"Whatever we take, a verse, a commandment, an event in the life of Christ, we must first of all assess its real objective content. This is extremely important because the purpose of meditation is not to build up a fantastic structure but to understand a truth. The truth is there, given, it is God's truth, and meditation is meant to be a bridge between our lack of understanding and the truth revealed. It is a way in which we can educate our intelligence, and gradually learn to have "the mind of Christ" as St. Paul says (I Cor. 2:16). (Modern Spirituality: An Anthology, p. 27)

With this in mind let us hear Christ's words to the disciples on the evening before His crucifixion. He said: "You will all fall away because of Me this night" (Matthew 26:31). There is a valuable lesson to be learned here, one which will stand us in good stead as we strive to prepare for the Judgement we remember on Meat-fare Sunday. What is the Lord telling us?

When the disciples heard His words they were probably hurt and confused. How could the Master think that they, who had been with Him all along, would now turn away? Did He not see how faithful and courageous they were? However, the Lord's intention was not to wound them, but rather to dispel their illusion of personal strength, and to prepare them for repentance, so that they could find true strength.

Jesus' words were meant to give them hope. When that most difficult of times arrived for them, the time after Jesus' death upon the Cross, when they reproached themselves for abandoning the Lord to His enemies in His hour of need, they could remember that He had foretold that it would happen, and did not reject them. Thus He showed them that it was possible to repent, to return to Him and keep on following Him with a clearer vision of one's own deficiencies, and faith in the all-sufficient power of God.

The Lord shows us that He knows our weakness, and that He has come to save us and transform us. The final result of the process will be a truly perfect man and woman, the sort that God set out to create. There are many falls along the way, but also many occasions to repent, even with tears, and to learn how to be humble and submitted to God. And repent we must – continually, each and every day for we continually fall short of the mark.

Fortified the recollection of His providential all-foreseeing love, let us prepare for the Judgement by keeping the Fast. (Today is the last day for eating meat and meat products until Pascha. Eggs and dairy products are permitted every day during the coming week as we gradually prepare for the more intense fasting of the liturgical season we are entering.) He will not reject us. He will accept and help us.